Коли Різдво приходить разом із захисниками: вертеп 26 Закарпатського полку НГУ

У виставі були різдвяна зірка, король, пастухи, музиканти, а також яскравий образ чорта, якого майстерно зіграли учасники дійства. Разом вони розіграли сцену народження Ісуса Христа — щиро, зворушливо і по-справжньому.
Першими гвардійський вертеп зустріли наші поранені побратими у медичному закладі, де вони проходять лікування та реабілітацію. Саме там різдвяна історія звучала особливо глибоко — серед тих, хто ціною власного здоров’я боронив Україну. Колядки, жива музика й присутність дітей на мить повернули захисникам відчуття дому та родинного тепла.
Наступною зупинкою став Чинадіївський дошкільний навчальний заклад (дитячий будинок) інтернатного типу. У цьому закладі виховуються діти, які потребують особливої уваги, турботи та підтримки. Для них прихід військовослужбовців став справжнім святом. Малеча з щирим захопленням стежила за вертепом, раділа колядкам, музиці та живому спілкуванню з гвардійцями. Такі зустрічі дарують дітям відчуття тепла, безпеки й уваги, яких так потребує кожна дитина.
Сьогодні різдвяний вертеп 26 Закарпатського полку НГУ відвідав наших військовослужбовців, а також завітав до резиденції єпископів Мукачівської Греко-католицької єпархії, де відбувся прийом у правлячого єпископа Теодора Мацапули та єпископа-помічника Ніла Лущака. Спільна молитва та різдвяне дійство стали ще одним підтвердженням того, що віра, традиції та єдність допомагають українцям вистояти у найскладніші часи.
Отець Роман, капелан 26 Закарпатського полку НГУ, наголосив:
«Різдво Христове — це про надію і світло, яке перемагає темряву. Наш вертеп — це не просто традиція, а жива молитва за кожного воїна, за наших дітей і за Україну. Там, де є віра і любов, обов’язково буде сила».
«Такі моменти дуже потрібні на службі. Коли поруч побратими, діти, колядки — відчуваєш єдність і розумієш, що ми тримаємо стрій не лише зі зброєю, а й серцем. Саме це додає мотивації рухатися далі», — військовослужбовець Олексій.
Різдвяний вертеп гвардійців — це більше, ніж святкова вистава. Це про підтримку побратимів, турботу про дітей, збереження українських традицій і віру в Перемогу, яка народжується зі світла, єдності та любові до України.




















До теми
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- Відкрити ліс безпечно: у Карпатах лісівники знайомлять дітей з правилами безпечної мандрівки та відпочинку
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- Побачити, пройти і відчути: у Карпатах лісівники з усієї України випробували веломаршрут «Усть-Чорна – Ясіня»

До цієї новини немає коментарів