«Дерево мого життя»: як на Закарпатті створюють безпечний простір для психологічної підтримки

Від початку повномасштабного вторгнення фонд реагує на виклики війни: надає психологічну підтримку військовим, їхнім родинам, людям старшого віку, молоді та кожному, хто звертається за допомогою.

Організація має осередки в Ужгороді, Сваляві та Мукачеві. Заснували фонд у 2022 році Любов Михайлюк та Ксенія Тереза Тарнавська. 

Фонд виник з ініціативи однодумців, які відчували потребу в створенні такого простору. Якщо спочатку в команді було лише 7 осіб, то станом на сьогодні вже більш як 20.

Директорка БФ «Дерево мого життя» Любов Михайлюк – за освітою журналістка, сама родом з Галичини. З 2020 року вона проживає на Закарпатті. Має також магістерську богословську освіту і зараз здобуває ще фах з психології.

«Під час подій 2014 року я жила в Києві. Ми тоді підтримували родини військових, були долучені до проєктів реабілітації учасників АТО. Після 24 лютого 2022 року пішла у військкомат. Мені сказали, що з моїми навичками я не можу бути корисною там. Тоді зрозуміла: Бог дав мені таланти – їх треба об’єднати й знайти спосіб бути корисною. Так і з’явився цей проєкт», – згадує пані Любов.

Із перших днів осередки діяли при парафіях. В обласному центрі на початках функціонував при Ужгородському кафедральному соборі, згодом офіс орендували на Православній набережній. У лютому 2024 року осередок переїхав у нове адаптоване приміщення, де створили арттерапевтичний простір: тут відбувається школа іконопису, зустрічі поважного товариства (людей 60+), заняття для дітей захисників, групи для дружин військових.

Простір затишно оформлено, з гуцульськими килимами, ручними декоративними елементами – це частина філософії фонду. Адже щоб надати психологічну підтримку, потрібен захищене місце, в якому людина зможе розслабитися, відновити ресурс. Саме тому команда постійно шукає додаткові джерела фінансування для підтримки таких осередків та розширення діяльності.

Також на базі простору діє кабінет індивідуальної психологічної терапії для військових, який є інклюзивним і облаштований на першому поверсі. Вхід до приміщення має приставний пандус, оскільки частими гостями є бійці на кріслах колісних або милицях.

У структурі фонду сформувалося три основні напрями діяльності: психологічний, психосоціальний і формаційний. Психологічний – це індивідуальні та групові консультації, які охоплюють усі вікові категорії від 3 років. Психосоціальний – робота з поважним товариством, а також бальнеологічне відновлення для військових (відвідування термальних басейнів, обіди, психологічна підтримка у групах). Формаційний напрямок охоплює психоедукацію, семінари, тренінги, лекції, а також освітньо-культурну діяльність, яку координує журналістка Тетяна Літераті.

Для родин наших захисників діють моногрупи: дружини військових, матері, вдови, діти захисників, люди старшого віку. Є постійні групи, які працюють уже третій рік, до прикладу, для жінок бійців. Є групи з обмеженою кількістю зустрічей (15–20) та дитячі.

Зокрема, в Ужгородському осередку тиждень наповнений різноманітними активностями. У понеділок організовують книжкові посиденьки, у вівторок – зустрічі поважного товариства 60+, зумбу-фітнес для людей старшого віку, зустрічі з емоційного інтелекту. У середу проводять заходи з захисниками та жіночою групою «Розквітай». У четвер – семінари та тренінги. У п’ятницю діють дві окремі групи: для дружин військових, які повернулися додому, та тих, чиї чоловіки нині на передовій. Паралельно організовують заняття для дітей цих жінок.

Поза регулярними подіями надають також підтримку молоді Української академії лідерства, проводять індивідуальну роботу в лікарнях, а також виїзні заходи. Наприклад, щомісяця організовують поїздки з військовими на природу. Щороку відбувається тиждень психологічної віднови – як для команд фонду, так і для дружин та дітей військових. У квітні провели таку поїздку в Яремче для жінок і дітей загиблих захисників.

Фонд також проводить різні культурні події: майстер-класи з приготування традиційної кухні, спільні святкування релігійних свят, писанкарство, Різдвяні вечори. Люди старшого віку, які беруть участь у заходах, щовівторка готують обіди для військових, які проходять бальнеологічне відновлення.

У межах освітнього напряму невдовзі стартуватиме проєкт для молоді 18+ із фінансового зростання. Це спільна ініціатива зі словацькими партнерами. Заняття триватимуть годину раз на тиждень.

На базі фонду організовують тренінги й семінари для державних установ. Департамент соціальної політики Закарпатської ОВА запрошував команду для роботи з працівниками в рідних куточках області.

За 2024 рік у всіх осередках охопили діяльністю понад 1400 військових і 1600 цивільних осіб. З моменту створення організації до заходів долучилося більш ніж 5000 людей.

«Найбільший наш виклик – це травма, в якій ми живемо. Треба зберегти психіку, аби будувати майбутнє. Перемога –це ще не фінал, після неї доведеться відновлювати країну», – наголошує пані Любов.

Натхненням для продовження діяльності команди є відгуки учасників, адже відвідувачі, які повернулися до своїх місць проживання, надсилають листи вдячності, говорять теплі слова, підтримують дружні зв’язки, котрі сформувалися. Деякі учасники подружилися настільки, що разом ходять на каву, прогулянки, в гості одне до одного, святкують спільно дні народження навіть на базі осередків.

«Вирішили з командою, що після перемоги ми поїдемо святкувати її в усі міста України з нашими учасниками психологічних груп. Дуже цінно тримати цей контакт і не втрачати його», – підсумовує Любов Михайлюк, співзасновниця благодійної організації «Дерево мого життя».

Карпатський Телеграф