Команда Eco Film Festival від Chysto.de оголосила переможців кінопремії імені Романа Жука, який загинув навесні 2022 року, захищаючи Україну

Перше місце здобув режисер Євген Ткач зі Львова з проєктом короткометражки про експлуатацію природного середовища озера Світязь, друге – журналіст та режисер із Запоріжжя Сергій Носенко з проєктом про групу активістів та їх вплив на екологічні зміни в місті, третє – майбутня режисерка Лілія Бадай з Харкова, яка здобула навчання в майстерні документального кіно режисера Сергія Буковського.
Кінопокази на екологічну тематику, еко- та кінолекторії, майстеркласи для підлітків – все це і трохи більше було під час Eco Film Festival, який створено задля об'єднання небайдужих та створення якісного відеоконтенту та кіно про вплив людини на природу. На цьому ж заході організатори фестивалю оголосили про конкурс на Кінопремію імені Романа Жука, співзасновника організації.
Як повідомили організатори Eco Film Festival від Chysto.de, головний приз кінопремії імені Романа Жука – 100 тисяч гривень – здобув режисер зі Львова Євген Ткач, з проєктом короткометражного фільму «Балада про Егагропілу Ліннею». Стрічка піднімає тему експлуатації природного середовища озера Світязь.

Учасники першого Eco Film Festival, серпень 2024
Про участь у конкурсі та виграш кінопремії Євген Ткач пише: «...багато людей ще не усвідомлюють наслідків недбалого ставлення до довкілля. І кіно може стати потужним інструментом цих змін. Чим більше буде екологічних стрічок, тим швидше трансформується наше суспільство.Сподіваюся, що фестиваль об’єднає навколо себе цю важливу хвилю і допоможе її зберегти. Особливо радію, що перша українська кінопремія в галузі екологічного кіно названа на честь екоактивіста Романа Жука. Це справді найкращий спосіб увічнити його справу та пам’ять».

Режисер Дмитро Грешко під час лекції на Eco Film Festival у Колочаві
Премію в 40 тисяч гривень здобув журналіст та режисер із Запоріжжя Сергій Носенко з проєктом про групу активістів та їх вплив на екологічні зміни в місті та регіоні під назвою «НеВидимий ворог: боротьба за чисте повітря».
Про навчання від кінокоманди Chysto.de Сергій згадує: «Навчання, організоване командою Eco Film Festival від Chysto.de, приємно вразило. Цікаві лекції від лідерів української кіноіндустрії: сценаристів, режисерів, операторів - допомогли значно підвищити рівень. Я прийшов сюди з ідеєю, а завдяки навчанню зміг трансформувати її у повноцінну задумку. Тепер я знаю, що і як знімати, щоб проєкт вийшов якісним та зацікавив глядача».
Лілія Бадай з Харкова виборола 3-тє місце серед претендентів та отримала в подарунок навчання в майстерні документального кіно режисера Сергія Буковського.
«Навчання у Chysto.de дало мені чудові базові знання за короткий термін, навіть попри те, що до цього я не мала досвіду в цій сфері. Спочатку я думала, що документальне кіно — це не моє, але цей курс повністю змінив моє сприйняття. Я закохалася в документалістику, адже це живе кіно, яке здатне відчувати й розповідати історії, що залишають слід у серцях. Можливість навчатися в школі Сергія Буковського для мене — найкраща нагорода. Це не лише про знання, а й про натхнення, віру в себе та підтримку, яка дає сили йти вперед і втілювати свої мрії», — коментує Лілія.
Куратор кінонапрямку на Eco Film Festival від Chysto.de та в навчальному курсі Роман Островський, який наразі служить в ЗСУ, завжди підтримував і спрямовував колег:
«В Україні документальне кіно не дуже популярне. Коли ти знайомишся з новими людьми і дізнаєшся, що вони дивляться документальне кіно і відвідують кінофестивалі, це велика рідкість. А документальне кіно на природоохоронну тематику це ще більша рідкість. Таке кіно в нас практично не знімають. Тому ми вирішили, окрім премії, організувати ще цей навчальний курс, щоб дати зрозуміти молодим документалістам, чому таке кіно потрібно знімати і чому воно важливе», – каже Роман Островський.

Команда Chysto.de
«Результат нашої діяльності за один сезон – два короткометражні документальні фільми, які розкривають важливі екологічні питання, і 13 натхненних студентів, які розуміють, наскільки важливе і впливове документальне кіно», – додає режисер.
Лекторами двомісячного курсу були: режисерка та продюсерка Олеся Моргунець-Ісаєнко, режисерка кіно та продюсерка Анна Корж, режисер монтажу Олександр Легостаєв, режисерка кіно та реклами Катерина Тюрі, сценаристка Мар'яна Федина, оператор-постановник і художник по світлу Олексій Лєсков та режисер-оператор Роман Островський.
Відеопроєкти обох переможців конкурсу можна буде побачити на другому Eco Film Festival від Chysto.de вже на початку серпня.
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє

До цієї новини немає коментарів