"Власна розробка": як "Птахи Мадяра" використовують на фронті FPV-дрони на оптоволокні

"Суттєве збільшення застосування засобів зі сторони Росії створює для нас багато клопотів у цій війні. Ці засоби не піддаються впливу ні системам РЕБ, ні складнощам рельєфу з погіршенням сигналу. Це дозволяє ворогу пересуватися тими дронами фактично над землею. Орієнтовно від 20-ти до 50-ти метрів — відмітка землі, де їх виявити значно складніше. Вже не кажу про те, що дрони на оптоволокні не виявляються практично існуючими масовими засобами виявлення радіоелектронної розвідки", — повідомив Роберт Бровді.
За його словами, наразі на фронті з обох сторін найконцентрованіше застосовуються звичайні дрони, які керуються на аналогових частотах. "Боротися з ними наше військо вже навчилося, адже є велика кількість засобів як радіоелектронної розвідки, так радіоелектронної боротьби. При правильній оснащеності підрозділів є засоби мобільних РЕБів, фактично на кожному пікапі, що дозволяє впливати на дрон, який направляється. Є індивідуальні спектроаналізатори українського виробництва. Вони аналізують аналогові частоти, на яких літають дрони. Ми маємо можливість бачити пересування дронів на тій чи іншій частоті, що дозволяє зреагувати шляхом пересування чи увімкнення системи мобільного РЕБу, щоб уникнути ураження. Коли йдеться про дрони на оптоволокні, то це зовсім інша історія. Тут немає можливості впливати на їх керованість, адже вони не випромінюють у простір ніяких радіочастот, а з'єднуються оптоволокном", — зазначив Роберт Бровді.
"Щоб боротися з цим, вигадують звукові датчики, які встановлюють на статичних цілях, на позиціях, що дозволяє своєчасно почути, що наближається FPV-дрон і заховатися у бліндажі. І гладкоствольна зброя, до якої вже є відповідні набої у продажі. При пострілі створюється відповідна хмаринка картечі, яка гіпотетично мала би дрон зупинити. Але це не є засоби масового застосування", — додав командир полку Бровді.
Дрони на оптоволокні — це власна розробка, зазначив Роберт Бровді. "Ми беремо тушку дрона, який отримуємо від держави. Викидуємо з нього радіоелектронні модулі і навішуємо на нього близько десяти різних компонентів. Основне — це катушка з оптоволокном. Її вага дуже важлива. І ворогом, і нами використовуються дрони дещо більші, ніж базові для звичайних цілей, щоб вантажопідйомність складала хоча би три кілограми. Тоді 1,5 кг займає саме ця система оптоволокна, а інші 1,5 кг залишаються на бойову частину. Катушка на 10 км коштує орієнтовно 150 доларів, а медіаконвектор можна придбати за 30 доларів.", — розповів Роберт Бровді.
За словами командира полку, наразі війська РФ випереджають ЗСУ за кількістю застосувань. "Поки на рівні запиту держави не буде поставлене стійке замовлення, щоб виробники БПЛА перелаштували свої потужності саме на дрони на оптоволокні. Але є одне застереження: при збільшенні питомої ваги застосування дронів на оптоволокні ми фактично опинимося у ситуації обмеженої для пересування 20-кілометрової зони, адже не буде засобів радіоелектронної розвідки і радіоелектронної боротьби, що дозволять їх своєчасно виявити", — сказав у ефірі "Суспільне. Студія" Роберт Бровді.
До теми
- У Мукачеві розпочинається молодіжний компонент програми Roma Response
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Любов, що рятує в полоні: історія подружжя Андрія Раітіна та Олени Терещенко з Маріуполя в Ужгороді
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича
- Морози не зупиняють турботу: як лісівники рятують диких тварин взимку на Закарпатті
- Про найпопулярніші імена, якими називали новонароджених на Закарпатті у 2025 році
- ПДВ для ФОПів вдарить по місцевих бюджетах і цінах — позиція підприємців
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- Військовий медик з Ужгорода Ерік Глеба отримав нагороду «Хрест Турботи»
- На Закарпатті у 2025-му народились 8136 малюків
- Ветеран із Закарпаття Костянтин Кашула допомагає побратимам проходити шлях реінтеграції
- На Закарпаття прибули два евакуаційні потяги з Дніпропетровської області
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"
- Чому на Закарпатті виникають відключення світла та як працюють погодинні графіки

До цієї новини немає коментарів