"Я радий, що поранили мене, а не когось із хлопців" - історія розвідника з Ясіня
«Страх? Не знаю. Мабуть, його не існує. Два дні страшно, а потім звикаєш і просто виконуєш завдання. Був у нас хлопець, який почався боятися свисту мін. Знаєте, коли щодня тебе обстрілюють, то це не дивно. Але коли починалися прильоти, я падаю, а він мене собою прикриває. Після першого поранення в підрозділі трохи лячно було кілька днів, а потім відпочили та знов до справи. Не думаєш про страх, бо треба робити свою справу».
«Як опинився на службі в ТЦК та СП? У той день, 9 травня, ми поверталися із завдання. Ходили чутки, що почали в нашому районі «зозулі» працювати – це снайпери на деревах. Так їх ще з часів російсько-фінської війни називають. Дуже небезпечні. Коли почули хлопок, подивилися один на одного. Все нормально. Нікого не зачепило. Пішли далі... Пізніше відчув: кров тече. Хлопці швидко допомогу надали. Ще хвилин 15 йшов своїм ходом, далі як побратими винесли – вже шматками пам’ятаю.
Стріляли збоку, куля зайшла під бронік. Цілили в серце, але куля пішла рикошетом, зачепила ребро, пройшла крізь шлунок і роздробила нирку. Слава богу, що я, а не хтось інший. Мені пощастило, а от іншому могло й не пощастити. Коли на завдання йшли, завжди найбільше переживав, щоби не довелося товариша виносити».
«А знаєте?.. Поранення дало мені шанс зустріти дружину. Я ж довго лікувався, а вже в Мукачеві в шпиталі випадково зустрів її. І тепер знаю точно, за що варто боротися – за свою сім’ю та за те, щоби ніхто не бачив і не відчув того, що роблять наші вороги з людьми».
До теми
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Закарпатський леквар допомагає збирати на дрони
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- «Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Ми всі розуміли, що виконуємо свій обов'язок": нацгвардієць Сергій Зайченко розповів про оборону під Покровськом
- «Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно...» Історія бійця 128-ї бригади
- «Були постійні масовані напливи противника». Закарпатський гвардієць розповів про оборону під Покровськом
- «Коли треба, я спокійно йду на позицію, бо знаю – у нас нормальні хлопці, витягнуть, якщо що…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На цивілці я різне чув про ЗСУ, але вже тут побачив, що в армії є командири, для котрих люди – пріоритет номер один...» Історія бійця 128-ї бригади
- «На війні все може піти не за планом, тому завжди треба бути готовим до найгіршої ситуації…» Історія бійця 128-ї бригади
- Нацгвардійці провели відкритий урок мужності для закарпатських школярів
- Розвідник "Француз". Ім’ям капрала Французького Іноземного легіону Святослава Сойка названо вулицю в Ужгороді
- Психологи Нацгвардії розповіли про роботу з пораненими гвардійцями
- Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації
До цієї новини немає коментарів