Likvidator, або Звідки іменний пістолет від Буданова у військовослужбовця ТЦК
В інженерно-саперний батальйон «Тиса», який свого часу створювався для ліквідації наслідків стихійних лих, звідси й позивний. Це вже згодом Василь став ліквідатором ворога. Це був 2013 рік, а вже наступного він боронив Україну на сході.
«Це було біля Станиці Луганської, – каже Василь, – сам був за кулеметом, прикривав відхід групи, і тут відчув біль в плечі. Крові не було, але коли провів рукою, то відчув, що за щось зачепився – з тіла стирчала ворожа куля калібром 12,7 мм».
Після лікування та реабілітації деякий час працював у військкоматі, але відчував, що все ж саперна справа справжнє його покликання. Повернувся до128-й окремої гірсько-штурмової бригади. Брав участь у ліквідації наслідків підриву складів боєприпасів у Балаклії та Калинівці, здійснював знешкодження, розмінування, знищення вибухонебезпечних предметів.
Про свою службу під час повномасштабної війни Василь говорить мало, загадково всміхаючись: «Виконував різні завдання. Робив роботу й у тилу ворога». Пригадує, як зупинив просування техніки підривом мосту. «Керівництво прислуховувалося до думки. А дехто з офіцерів були здивовані, коли дізналися, що я сержант», – з усміхом каже Likvidator.
16 червня… Потрібно було прочистити шлях для штурмової групи. Міна була занадто глибоко вкопана в землю і металодетектор її не виявив. Важке поранення. Згодом втрата ноги.
В лікарні натрапив на допис актора Віктора Гевка про можливість безкоштовного протезування у Сполучених Штатах. «Я йому написав і отримав відповідь, що треба заповнити анкету на сайті і лікар сам обирає пацієнта. Надійшла позитивна відповідь від PROTEZ FOUNDATION». Уже коли приїхав в Штати, познайомився з лікарем. Яків Градінар підійшов і каже: «Здоров! Ти з Севлюша?» Виявилося – земляки. Я йому тоді зізнався, що трохи схитрив, бо з моменту операції пройшло лише місяць, а за правилами мало бути не менше трьох. Але все вирішилось. Зараз веду активний спосіб життя. Коли є можливість – бігаю по кілька кілометрів».
Сьогодні головний сержант Василь Likvidator служить в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Закарпаття старшим інструктором відділу рекрутингу та комплектування. Багато спілкується з учнівською молоддю, радіє, коли старшокласники обирають шлях військового.
Особливістю служби Василя є допомога охочим потрапити на службу за контрактом.
«Раджу брати рекомендаційні листи в підрозділах, в яких хочете служити. Далі я вже направляю у навчальний центр і слідкую, щоби потрапив у той підрозділ, який і дав відношення. Не повірите, але навіть стосовно працівника ТЦК працює «сарафанне радіо» – один спробував, побачив, що я відповідальний і мені можна довіряти, й радить друзям».
Охочі не тільки українці, багато іноземців – французи, американці, індуси, японці. «Грузини взагалі часто мене за свого сприймають», – сміється Likvidator.
«Чому важливо боротися? Якщо «руський мир» зайде – він знищить всю українську націю. Для них правил не існує – вони все нищать. Якщо ж підемо на поступки і віддамо хоча б частину України, вони все рівно не зупиняться.
Хто ж як не самі українці будуть захищати свою землю?!
Знаєте, якщо іноземці воюють... Американці, іспанці, індуси, японці, інколи досить заможні, як-от лікар із Франції. Хто тільки не був. І вони розуміють, особливо громадяни Грузії та країн Балтії, що на Україні росія не зупиниться. Їхній приклад мотивує й нас. Коли ці люди залишають свої сім’ї, ідуть воювати з руським миром, то й декому з українців варто задуматися».
А що ж із пістолетом від Буданова? У відповідь на питання щодо іменної зброї, Likvidator тільки загадково усміхається.
Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП
До теми
- Відомий мукачівець, який із лютого 2024 року захищає Батьківщину, отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
- Військовий 128 бригади Павло Гомонай: "Війна закінчиться, коли порвуться мої топанки"
- «Ми влаштовували засідки на одній лінії з ворожими позиціями, навіть чули голоси росіян…» Історія 40-річного Івана, бійця 128-ї бригади
- «Коли я вже втрачав надію, ракета з «Ігли» зійшла з ПЗРК і влучила в російський Ка-52...» Історія військового 128-ї бригади Євгена
- «Мені доводилося крити з крупнокаліберного кулемета російські вогневі точки на відстані до 3 кілометрів…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «У мене немає страху, навіть коли обстрілює танк, – обтрусив пилюку й працюю далі…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- «Ми сдайомся, нє стрєляйтє!»: як захисники 128-ї бригади брали окупантів у полон
- Штурмовик Іван Пайда. Герою з Ужгорода назавжди 39
- Цензура часів СРСР, листи з Індійського океану та впізнаваність голосу. Осип Лобода про роботу на радіо на Закарпатті
- Жіночий клуб «Натхненна» – простір, де жінки разом відпочивають і розвиваються
- «Я не поважав би себе, якби не пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Олександра
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Закарпатський леквар допомагає збирати на дрони
До цієї новини немає коментарів