Закарпатський нацгвардієць - про оборону Харкова у перші дні війни, бої з вагнерівцями під Бахмутом і знешкодження російських диверсантів

Разом з побратимами він відбивав атаки диверсійних груп росіян, нищив вагнерівців під Бахмутом, отримав орден і продовжує нести службу й захищати рідну землю. Його історію розповідає пресслужба Нацгвардії.
Повномасштабне вторгнення російської армії гвардієць Ростислав Щерб’як зустрів у Харківській області. Там хлопець проходив строкову службу в одному з підрозділів Національної гвардії України. В перші години вторгнення його підрозділ зайняв оборону в місцевому аеропорту й готувався відбивати висадку ворожого десанту.

«Напередодні вторгнення, буквально 22-23 лютого 2022 року ми проводили в Харківській області антитерористичні операції спільно зі Службою безпеки, Збройними силами, прикордонниками та поліцією. Після сигналу бойової тривоги був шок. Я подзвонив до мами, щоб якось заспокоїти, але вона плакала і не могла повірити. Потім разом з підрозділом ми виїхали в аеропорт. Ми не знали, що нас чекає, але розуміли, що почалась повномасштабна війна. Кожен збирався духом і готувався будь-якої миті зустріти ворога», – пригадує Ростислав.
Мати гвардійця в той час перебувала за кордоном, але одразу повернулася в Україну. Жінка постійно переживала за сина й хотіла бути вдома. Вона вірила у сина і підтримувала його.

«Я прекрасно розуміла, що він знаходиться в Харкові. Розуміла, що це прикордоння і наступ росіян вони прийматимуть першими. Я уявляла в якій він ситуації. Яка у нього зараз буде доля. Це було дуже страшно. Я все життя знала, що Ростислав сильний і мужній хлопець, але як мама все одно переживала й намагалась підтримати його думками та молитвами», – ділиться мати гвардійця Ірина.
Ростислав пригадує, що перший бій з окупантами відбувся біля Козачої Лопані. Це була ворожа диверсійно-розвідувальна група. Під прикриттям мінометного вогню до позицій гвардійців підійшла піхота росіян. Гвардійці відбили атаку, але теж зазнали втрат. Після звільнення Харківщини підрозділ Ростислава виконував завдання з оборони Бахмута і там зіткнувся з найманцями ПВК «Вагнер».
Більше про оборону Харкова у перші дні повномасштабного вторгнення, бої з вагнерівцями під Бахмутом і знешкодження російських диверсантів дивіться у сюжеті.
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія

До цієї новини немає коментарів