Книги відомого українського фольклориста Івана Хланти презентували у Великому Березному

Вперше були презентовані в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Ф. Потушняка. Цього разу про ґрунтовні дослідження, що вийшли з-під пера заслуженого діяча мистецтв України, провідного методиста КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, дізнавалися на Великоберезнянщині.

ЙОГО ЕКСПЕДИЦІЇ ЗГАДУЮТЬ ІЗ ВДЯЧНІСТЮ

У поїздку до гірського селища вирушили Іван ХЛАНТА, в.о. директора Центру культури, заслужений працівник культури України  Ганна ДРОГАЛЬЧУК, одна з упорядників книжки «Золота гора Івана Хланти» Вероніка ХЛАНТА, а також автор цих рядків. У Великоберезнянській центральній бібліотеці зібралися понад два десятки працівників культури цієї територіальної громади, яка, поряд із Великим Березним, охоплює ще шість населених пунктів – Забрідь, Розтоцька Пастіль, Бегендяцька Пастіль, Костева Пастіль, Руський Мочар, Стричава та Княгиня.

Вітаючи гостей, в.о. директора бібліотеки Мар’яна ГАНУСИН зауважила, що мешканці громади з цікавістю чекали на приїзд шанованого автора книг, одна з яких безпосередньо стосується Великоберезнянщини. Модераторка презентації, спеціаліст відділу освіти, культури, сім’ї, молоді, спорту та соціального захисту населення Неля ГЛОДАН зауважила, що на Великоберезнянщині з вдячністю згадують про фольклорні експедиції Івана Васильовича, який зібрав тут багато цінних зразків народної творчості. «Завдяки його зусиллям надбання, які прийшли до нас від попередніх поколінь, будуть збережені для нащадків», – додала вона.

НЕ МАРНУВАТИ ЧАС, БО НОСІЇ ФОЛЬКЛОРУ НЕ ВІЧНІ

Про свою роботу над обома виданнями, які загалом займають понад півтори тисячі сторінок, десятки кольорових ілюстрацій, розповів Іван ХЛАНТА. З великою цікавістю учасники презентації слухали про те, як він збирав казки, легенди, билиці, притчі, коломийки... Багатьох із тих, від кого фольклорист записав ці та інші зразки усної народної творчості, вже немає серед живих. А завдяки фіксації в збірнику фольклору тексти цих носіїв фольклору стали невмирущими – залишаться жити назавжди. 

«Я закликаю вас, шановні працівники культури, не лінуватися і самим долучатися до збирання усних народних скарбів, – додав Іван Хланта. – Адже щороку хтось із його носіїв відходить у інший світ, а з ним – і цілий світ». 

Вероніка Хланта – онука Івана Васильовича. Минулого року  закінчила філологічний факультет Ужгородського національного університету.  Іван Васильович сподівається, що вона стане продовжувачкою справи, якій присвятив усе своє життя. До слова, вона опрацьовувала і підготувала тексти до книжки «Казки та легенди з витоків Ужа», у книжці «Залота гора Івана Хланти» виступила одним із упорядників. 

Батько 22-річної Вероніки – Роман Іванович –  у складі Збройних Сил України від самого початку російсько-української війни захищає Батьківщину на сході. Тож Вероніка знає, що таке патріотизм, не з книжок. Проникливо прочитала кілька творів відомих українських поетів, які налаштовують на патріотичну хвилю, закликають боронити рідний край, любити його всім серцем.

БЕЗ ПОДАРУНКІВ НЕ ОБІЙШЛОСЯ

Приємним епізодом презентації стало вручення подарунків. Виконувачка обов’язків директора Великоберезнянської центральної бібліотеки Мар’яна ГАНУСИН із вдячністю прийняла «Казки та легенди з витоків Ужа» і «Золоту гору Івана Хланти», подаровані автором цій книгозбірні. У ній разом із цими двома збірниками є вже 27 книжок Івана Хланти. Всі вони, до речі, представлені на виставці з нагоди презентації.

Слово взяв директор Великоберезнянської школи мистецтв Ярослав КИРЛИК. Привернувши увагу присутніх до великої подвижницької ролі, яку виконує Іван ХЛАНТА, збираючи скарби народної творчості, побажав фольклористові натхнення і сили в реалізації наступних планів. 

Їх у Івана Васильовича ще багато, адже не виданими залишаються тисячі зібраних ним текстів. Чекають свого часу казки, коломийки, притчі, у тому числі й з верхів’їв Ужа, які ще не видані. Поліграфічні послуги є дуже дорогими, а фінансування видань із боку держави останніми роками майже відсутнє, тож автору доводиться розраховувати на власні сили і на спонсорів, яким небайдужа доля народного творчого спадку. 

На завершення зустрічі у Великоберезнянській центральній бібліотеці Іван ХЛАНТА підписав автографи тим, хто забажав придбати його книги. Модераторка Неля ГЛОДАН запропонувала провести наступну презентацію у селі Ставне. Адже в населених пунктах Ставненської територіальної громади зібрано левову частку зразків усної народної творчості, які увійшли до книжки «Казки та легенди з витоків Ужа». 

Прощаючись із фольклористом Іваном ХЛАНТОЮ, всіма працівниками Обласного організаційно-методичного центру культури, учасники презентації зробили спільне фото на згадку.

Василь БЕДЗІР,

провідний методист 

КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради

Фото автора.

 

04 лютого 2024р.