На Закарпатті стартував сезон чорниці (ВІДЕО)

Фото Валентина Кузана
Чоловік каже: для того, щоб збирати ягоди у Пилипецькій громаді жодних дозвільних документів людям не потрібно. Вони потрібні тільки підприємцям, котрі заготовляють ягоди.
"Інтенсивний збір чорниць розпочався з 10 липня. Станом на 14 липня близько 10 підприємців отримали дозволи на свої заготівельні точки. Кількість не є обмежена. Підприємці проплатили дозволи від 3-х до 10-х точок, але більшість з них мають у середньому до 5 точок", — розповів Віталій.
Голова Пилипецької ТГ наголошує, що вони не контролюють людей під час збору ягід. Вони контролюють тільки підприємців, заготівельників. На кожному пункті збору ягід є спеціальні таблиці, куди кожен день вноситься скільки кілограмів ягід зібрала дана точка.
Чоловік каже, на початку важко було привчити підприємців сплачувати відсотки за збір, проте зараз набагато легше. "Підприємці самі приходять до нас і питають як отримати дозвіл, які документи потрібні для цього. Якщо говорити за минулий рік, то громада отримала приблизно 1 млн 200 тисяч гривень за сезон", — розповів Пиринець.
Сезон чорниці у Пилипецькій громаді починається з липня і закінчується під кінець вересня чи початок жовтня.
Закарпатка Клара Костьо збирає чорницю з дитинства. Робить це в горах Ужгородського району, неподалік села Тур'ї Ремети.
Жінка каже: для того, щоб збирати чорницю, потрібно вставати зрання.
"Ми встаємо у 2-3 години ночі, добираємось машиною, але біля обіду ми вже вдома. Можемо назбирати до 50-80 кг, інколи й до 100 кг. Збираємо ягоди у гірських районах, зокрема на полонині Рівній. Для збору люди беруть з собою 50-60 літрові бочки. Дуже багато людей їдуть збирати чорницю з усіх сусідніх сіл. З одного села їдуть по 5-6 машин", — розповіла закарпатка.
За словами Клари Костьо, врожай цього року дуже добрий, проте ціни трохи виросли порівняно з минулим роком. В Ужгородському районі 1 літр чорниць коштує 70 гривень.
Суспільне Закарпаття
До теми
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- Як політолог з Ужгорода став командиром екіпажу БпЛА на передовій
- «Наше завдання — стримувати ворога»: як на фронті тримають оборону поліцейські-мінометники із Закарпаття
- Туберкульоз не відступає: Закарпаття серед регіонів із найвищою захворюваністю – близько 600 нових випадків щороку
- «Не маємо права на помилку, — воно дуже жорстке по відношенню до нас», – начальник вибухотехнічної служби поліції Закарпаття про роботу підрозділу
- Позивний “Імпорт”: як IT-фахівець із Чехії став оператором дронів у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- «Якби не відкрив вогонь — було б гірше»: військовий 128 бригади, водій-механік M113 збив ворожий дрон і врятував екіпаж
- Кількість пожеж у природних екосистемах зростає — рятувальники Закарпаття посилюють профілактичну роботу
- Один проти тринадцяти: історія бійця 128-ї бригади, який у бою під Дебальцевим знищив 13 ворожих піхотинців
- Захворюваність на грип та ГРВІ в Закарпатській області поступово знижується
- Рятувальники навчають дітей Ужгорода важливих правил життя
- До річниці створення організації Закарпатський осередок ГО "Захист Держави" відзначив "Людей дії"
- Служба без стереотипів: майор поліції Наталія Боднар — єдина жінка, яка очолює слідчий підрозділ на Закарпатті
- Жінка у формі, яка обрала зміни: історія служби закарпатської патрульної Олени Фодор
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- "Дрон помсти" разом з іншими безпілотниками передали військовим волонтери Руху підтримки закарпатських військових
- Понад 400 релокованих підприємств на Закарпатті створили майже 13,5 тисяч робочих місць: з яких регіонів переїхав бізнес
- Деокупація пам’яті: як замку «Паланок» повертають його українську історію

До цієї новини немає коментарів