"У нас один ворог і спільне майбутнє". Грузин Роберт Натрошвілі в Ужгороді навчає молодь співу

Роберт Натрошвілі народився у Грузії, а побувавши в Україні, зрозумів, що ця країна припала йому до душі. Тут він здобув освіту і одружився. Тут все життя викладав в університеті і називає себе українцем грузинського походження. У Києві зустрів і війну, але попри прохання родичів повернутися до Грузії, вважає, що це було б зрадою. Тож поступився лише тим, що переїхав у більш безпечне місто — Ужгород, де допомагає ЗСУ та реалізував свою мрію — співати.
Родом чоловік з Авдіївки. Через початок війни переїхав до Краматорська, а звідти в Ужгород. Роберт Натрошвілі засновник грузинської діаспори Закарпаття. "Як економіст-міжнародник, я мав навчати студентів міжнародним економічним відносинам. Але я навчаю дітей грузинським пісням. Я почав займатися тим, до чого прагнув усе життя", — розповідає чоловік.
"Бути грузином — велика честь. Це означає бути мудрим, мужнім, добрим, гостинним, мати родину і бути відданим їй. Понад 42 роки я проживаю в Україні. Я завжди залишаюсь грузином, але в душі, справді, став українцем. Народи України і Грузії об’єднує, безумовно, дружба, гостинність, доброта, щирі, добрі, дружні люди. Вони дуже схожі з грузинами", — розповідає Роберт Натрошвілі.
До теми
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у вересні 1925-го
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: Олександр Духнович
- Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
До цієї новини немає коментарів