Журналістам показали одну з ужгородських шкіл, де до нового навчального року вже майже готові укриття

Директор школи Мар’ян Комарницький розповів: приміщення вже готові, до 15 серпня встановлять ще додаткові лавки, забезпечать питну воду та ліхтарики. У коридорах школи розмістили вказівники, чітко визначили, де який клас має перебувати. У підвалах є аптечки, вогнегасники, туалети, проточна вода, навіть wi-fi. Планують ще знайти можливості встановити біотуалети для наймолодших учнів.
Площі дозволяють прихистити одночасно близько 870 осіб – 70% учнів та персоналу, педагогів із понад 1300 загалом. Щодо інших, то для старшокласників організують змішане навчання – класи поділять навпіл і школярі почергово вчитимуться очно та онлайн. Після 20 серпня проведуть заняття з педагогами, працівниками, як діяти під час сигналу тривоги, усе покажуть батькам, щоб вони бачили умови для дітей. 1 вересня, після традиційного 1 уроку, оголосять навчальну тривогу, щоб відпрацювати з дітьми алгоритм поведінки.
Крім власних приміщень, школа уклала договір із сусіднім ОСББ, розташованим зовсім поруч, там зможуть перебувати в укритті 50 дітей чи працівників закладу.
Начальник одного з відділів ГУ ДСНС України у Закарпатській області Сергій Тур розповів, що за нормативними документами укриття потрібно облаштовувати так, аби там була можливість перебувати до 48 годин, тому необхідно забезпечити їжу, питну воду з розрахунку 2 літри на людину, автономне освітлення, санітарні умови. Норматив за площею – 0,6 квадратних метрів на особу, але якщо є 2- чи 3-поверхові місця для розміщення, то менше. Більшість укриттів у нашій області не є заглибленими, тому вікна, двері, інші отвори потрібно закласти будівельними матеріалами – наприклад цеглою, залізо-бетонними блоками, мішками з піском, ґрунтом, але до кожного матеріалу теж є вимоги щодо товщини, габаритів, укладання тощо.
Лише коли всі вимоги виконані, комісія складає акт про можливість використання укриття як найпростішого, тоді проводиться його реєстрація як об’єкта фонду цивільного захисту.
На Закарпатті є лише 81 захисна споруда – спеціально зроблені сховища та протирадіаційні укриття, у більшості ж – лише пристосовані підвали, цокольні та перші поверхи.
Якщо в навчальних закладах немає навіть найпростіших укриттів, потрібно укласти договір про можливості укриття із власниками будівель у радіусі 500 метрів, однак радять, щоб це були будівлі на відстані близько 100 метрів. Акцентують: домовленість має бути не усна, а саме підкріплена укладеним договором.
Начальник відділу цивільного захисту населення управління охорони здоров’я та цивільного захисту населення Ужгородської міської ради Сергій Дмитрієв розповів, що перевірки почали ще з 29 червня, коли за розпорядженням міського голови Ужгорода Богдана Андріїва почала діяти комісія з визначення безпечних умов перебування всіх учасників освітнього процесу, до якої входять представники міської ради – управління освіти, відділу цивільного захисту, Держпродспоживслужби, ДСНС. Нещодавно нормативно визначили додаткові вимоги до укриттів, тому почали перевірки знову, до 10 серпня мають усунути виявлені недоліки, і тоді розпочнеться ще одна хвиля перевірок. Оглянули всі 58 освітніх закладів міста, 8 гуртожитків УжНУ.
За словами Сергія Дмитровича, лише 2-3 заклади збудовані так, що не мають навіть найпростіших укриттів, але вони укладають угоди з іншими укриттями на відстані близько 100 метрів.
За інформацією управління освіти Ужгородської міськради, на облаштування, забезпечення укриттів у закладах середньої освіти виділили близько 5 мільйонів гривень і ще 2 – для дитсадків міста.
Сергій Тур із ДСНС запевнив: керівників освітніх закладів не карають, але приписами змушують виконати всі вимоги. Загалом на Закарпатті 1253 заклади освіти, у них понад 287 тисяч дітей та працівників. Готові укриття в 341 споруді для понад 91 тисячі учасників освітнього процесу (школярів та персоналу). Недоліки, які трапляються найчастіше, – незакриті отвори перших та цокольних поверхів, не облаштовані місця для сидіння.

До теми
- Один проти тринадцяти: історія бійця 128-ї бригади, який у бою під Дебальцевим знищив 13 ворожих піхотинців
- Понад 400 релокованих підприємств на Закарпатті створили майже 13,5 тисяч робочих місць: з яких регіонів переїхав бізнес
- Прикордонник Вадим Гджега: "Раніше думав, що знаю межу витривалості. Тепер розумію – вона значно далі"
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Освіта, яка тримає: закарпатських учителів запрошують на всеукраїнську онлайн конференцію 3–4 березня
- Чотири роки з дня повномасштабного: історія адаптації ветерана
- Пам'яті Дмитра Гаваші: у Мукачівському замку провели захід, присвячений ексдиректору і захиснику, який загинув на війні
- Girls Leadership Academy 6.0 / Академія лідерства для дівчат 6.0: закарпатські дівчата можуть взяти участь у проєкті!
- У Мукачеві розпочинається молодіжний компонент програми Roma Response
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Приватний садочок в Ужгороді: як обрати найкраще середовище для дитини
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Любов, що рятує в полоні: історія подружжя Андрія Раітіна та Олени Терещенко з Маріуполя в Ужгороді
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- Військовий медик з Ужгорода Ерік Глеба отримав нагороду «Хрест Турботи»



До цієї новини немає коментарів