Ужгородські волонтери організовують фототур на Лавандову гору та майстер-клас із малювання для допомоги ЗСУ
У перші місяці повномасштабної війни багато людей морально не могли собі дозволити відпочинок. Однак відпочинок моральний і фізичний — це базова потреба, а не забаганка. А якщо відпочинок можна поєднати із допомогою армії, то й дозволити собі його легше. Ужгородські волонтери ініціюють благодійний тур на Лавандову гору, 100% вартості якого піде на придбання автомобіля для фронту.
Ініціаторка благодійного туру Людмила Сюзева каже: «Закарпаття — туристичний край і не варто про це забувати навіть під час війни. Краще думати, як поєднати відпочинок із допомогою країні. Це дивовижно, бо від ідеї до чіткого розуміння, як це виглядатиме, і згоди співорганізаторів минула всього одна ніч. Всі люди, які нададуть свої послуги в рамках цього туру, зроблять це на волонтерських засадах».
У рамках ініціативи для учасників ексклюзивно відкриють Лавандову гору в Перечині о 9 ранку, коли там ще не буде відвідувачів. Фотографи Сергій Гудак і Наталія Боднар зроблять світлини серед поля лаванди, а художниця Ольга Ладижець проведе майстерклас із малювання лавандової краси. Приємним бонусом перед фотосесією стане ранкова кава із тортом «Ужанська долина».«Ми не беремо оплату особисто. Просимо учасників одразу надсилати гроші на карту письменника, а зараз волонтера Андрія Любки. Андрій придбав уже 17 автомобілів для ЗСУ й ми хочемо докластися, щоб автівок для фронту стало більше. Для підтвердження участі потрібно показати скріншот про переказ коштів», — пояснює Людмила Сюзева.
- Дата туру: 1 липня (на пів дня)
- Благодійний внесок: 1100 грн, але більші внески вітаються. Кошти переказувати на картку Андрія
- Любки: 4149439022830743. Paypal: [email protected]
- Квитанцію - на месенджер організаторці туру Людмилі Сюзевій (https://www.facebook.com/siuzeva).
Пресслужба ГО «Щасливі діти»
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
До цієї новини немає коментарів