Маєтки Закарпаття: проєкт про архітектурне багатство поряд з нами (ВІДЕО)

Над проєктом працювали: Мирослава Вербищук, авторка ідеї та ведуча; Юлія Тайпс, голова ГО «Німецька молодь Закарпаття»; Юлія Рак, графічна дизайнерка; Іван Бонь, сценарист; Михайло Карпенко, автор і режисер (креативна студія «Play»), – пише Varosh.

«У нашої громадської організації є дуже добра грантова історія. Співпрацюємо з федеральними організаціями Німеччини. Вирішили звернутися до Українського культурного фонду. Зізнаюся: було нелегко. Ті люди, котрі співпрацюють із вітчизняними програмами, знають, скільки сил і часу потрібно витратити, аби створити заявки, кошториси. Однак, ми це зробили. А коли побачили в таблиці проєктів наш – зраділи й почали хвилюватися. Спочатку зняли 10 репортажів, таких собі відеозамальовок. Не вистачило часу. Скоротили до п’яти. Сподіваємося згодом втілити ще й інші», – розповіла Юлія Тайпс.

Найцікавіше ж – як зародилася ідея. Про цю історію згадувала Мирослава Вербищук:

«Задум виник випадково. Зрозуміла: знаю мало про Закарпаття. Стало соромно. Почала вникати в тему культурних об’єктів краю. А ще зробила висновок – не вистачає медіапродуктів, які безпосередньо розповідали б про будівлі та їхніх власників. Зважаючи ще на свою журналістську професію, подумала, що потрібно це виправити, особливо з такою командою».

Більше про візуалізацію задуманого розповіла дизайнерка Юлія Рак: «Була надзвичайно зацікавлена завданням. Як графічний дизайнер, сприйняла його своєрідним челенджем. Багато у відеоролику й заставках використано колажувань. Це саме той принцип і метод, який обрали для поєднання минулого та сьогодення. Переданий асоціативний характер культури й побуту. Зробили чіткий відгук на закарпатську вишиванку».

Важлива складова – текст. За нього відповідав як сценарист Іван Бонь. Іван розповів, із чим довелося попрацювати:

«На початку роботи довелося ознайомитися з величезним обсягом документації. Ми в цьому проєкті йшли за таким принципом: не даємо інформацію, яка вже звучала. Хочемо познайомити з маловідомими сторонами життя Плотені. Скажімо, його синів. Ми прийшли в село, а люди говорили саме про діяльність сина. А ще старалися йти в ногу з часом. Щоб відео не мало формату лекції, а було більш живим, активним».

Своєю чергою Михайло Карпенко подякував громадській організації, яка виступила ініціатором проєкту, та запросила студію до створення ролику.

До слова, наразі уже в розробці тендер на реставрацію маєтку Плотені у Великих Лазах.

Тетяна Лесюк, Varosh