Цифрова платформа «Пульс» - зручний інструмент взаємодії бізнесу Закарпаття та влади

 «Цього разу розглядаємо окремі питання, які цікавлять наших підприємців і представників громад. Насамперед говоримо про те, як через платформу „Пульс“ звернення бізнесу можуть і вже стають поштовхом до реальних позитивних змін на регіональному та державному рівнях», – підкреслив перший заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо.

 Цей сучасний онлайн-інструмент дає змогу підприємцям залишати оцінки й коментарі стосовно якості державних послуг, а також звернення щодо актуальних проблем і пропозиції їх вирішення. Закарпаття зараз є однією з 6 пілотних областей, де за ініціативи Мінекономіки та Мінцифри в межах політики «Зроблено в Україні» з березня цього року працює такий проєкт.

 Менеджерка з партнерства платформи «Пульс» Ольга Козиренко поінформувала, що з моменту інтеграції платформи загальний показник бізнес-клімату в країні зріс з 6,9 до 7,2 бала. За дев’ять місяців від верифікованих підприємців надійшло понад 320,5 тисячі оцінок і більш як 29 тисяч відгуків та пропозицій.

Зокрема, в Закарпатській області запити від бізнесу найчастіше стосувалися перетину державного кордону, бронювання працівників, пасажирських перевезень та інфраструктурних питань.

 «Закликаємо підприємців активніше користуватися платформою. Це дозволить нам якісніше формувати аналітику публічного дашборда, наповнювати дерегуляційний дашборд, а відтак сприяти реальному розв’язанню проблем бізнесу, адвокатувати необхідні зміни, зокрема й законодавчі», – наголосила Ольга Козиренко.

Залишити свої коментарі можна на сайті платформи  pulse.gov.ua. Також віджет «Пульс» інтегрований у Кабінет платника податків, сайти Міністерства економіки, ОВА, близько 20 державних сервісів та окремих тергромад.

 Другий блок присвятили важливості затвердження стратегій розвитку територіальних громад та середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій. Цю роботу варто активізувати на місцях.

 Як повідомив директор департаменту економічного та регіонального розвитку ОВА Тарас Триндяк, лише 36 тергромад (60%) мають прийняті стратегії розвитку. Положення про місцеву інвестиційну раду та її склад затвердили у 61 ТГ, Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій – у 51. Тоді як Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій розробили й схвалили лише 11 тергромад області.

 «Ці ключові документи покликані забезпечити системний підхід до розвитку громади – визначати її пріоритети та створити сприятливе інвестиційне середовище. Без них не вдасться досягти ефективного використання ресурсів і залучення інвестицій для покращення якості життя мешканців», – закцентував Тарас Триндяк.