«Коли болить серце – починати треба з голови»: як війна, стрес і страх впливають на здоров’я українців

Страх, який приходить після порятунку

Після інфаркту пацієнт ніби отримує другий шанс. Але разом із ним – сильний страх, розповідає фахівчиня:

«Дуже багато людей думають, що вони помруть. Вони тривожаться, переживають, задають багато запитань. І це абсолютно нормально», – пояснює Марія Паньків. Каже, у цей період важливо не лише стабілізувати фізичний стан, а й допомогти людині психологічно «вийти» з пережитого.

Робота з кожним пацієнтом – індивідуальна. Комусь достатньо однієї розмови, іншим потрібні дні підтримки.

80% допомоги – це просто вислухати

У своїй практиці психологиня дотримується простого принципу: перш ніж лікувати – потрібно почути: «Людину треба вислухати. Це вже велика частина допомоги».

Розмови можуть тривати від пів години до години щодня, а то й більше. Часто пацієнти відкриваються не одразу, особливо якщо пережили сильний стрес. Іноді вони просять говорити наодинці, без сторонніх. І саме в таких розмовах з’являється довіра, без якої неможливе відновлення.

Війна як постійний фактор ризику

Особливу увагу психологиня приділяє військовим та внутрішньо переміщеним особам. «Вони всі потребують психологічної допомоги. У кожного – своя історія, але рівень тривоги дуже високий», — зазначає Марія Паньків.

Військові часто закриті, не одразу йдуть на контакт. Їм складніше говорити про пережите.

Але навіть у найважчих випадках поступова, обережна робота дає результат – люди починають відкриватися.

Як стрес впливає на серце

Психологічне напруження має цілком фізичні наслідки. За словами Марії Паньків, стрес може провокувати порушення серцевого ритму, напади тахікардії, а також загострення хронічних хвороб.

«Часто причина всього переліченого саме стрес. Люди думають, що це тільки серце, але дуже багато закладено в голові», – пояснює вона.

Саме тому лікування без урахування психологічного стану неповне.

Депресія після перенесеного інфаркту – не рідкість

Після пережитого стану на кшталт інфаркту міокарда частина пацієнтів впадає в депресію.

«Є такі люди, з якими потрібно працювати кілька днів поспіль, щоб вивести їх із цього стану», – каже психологиня.  Головне завдання в такій ситуації – повернути людині відчуття контролю над власним життям і віру в майбутнє.

Чи потрібні ліки для психіки

Попри поширену думку, антидепресанти в Закарпатському кардіоцентрі не пропонують, їх призначають тільки психіатри. «Призначати їх без крайньої потреби не варто. Люди і так приймають багато препаратів», – пояснює Марія Паньків.

Основний акцент — на розмові, підтримці та поступовому відновленні внутрішнього балансу.

Що допомагає відновитися

Психологиня називає кілька ключових речей, які допомагають пацієнтові і в прямому, і в переносному сенсі «стати на ноги». Серед таких регулярне спілкування, підтримка близьких, уникання стресу та, безумовно, довіра до лікаря.

І головне – прийняття ситуації.

«Я пояснюю людям: це сталося, але з цим можна жити», – каже психологиня.

Для багатьох пацієнтів психологічна підтримка не закінчується після виписки. Люди повертаються, приходять на консультації, шукають опору. Бо найскладніше – не пережити кризу, а навчитися жити далі.

Серце реагує на стрес швидше, ніж ми звикли думати. І сьогодні, коли країна живе в умовах війни, психологічне здоров’я стає не менш важливим, ніж фізичне.

Іноді, щоб врятувати серце, потрібно почати з розмови…

Закпрпатський кардіоцентр