ГО «Екосфера» реалізовує в Ужгороді проект показового майданчика для утилізації органічних відходів

У грудні 2019 року ГО «Екосфера» розпочала роботу над проектом «Компостуй – Землю врятуй!», який фінансується за кошти ЄС. Партнерами у цьому проекті виступають Агенція розвитку Ужгорода та Агенція з підтримки регіонального розвитку міста Кошіце (Словаччина). Метою проекту є сприяння сталому поводженню з органічними відходами, ознайомлення містян з можливостями та способами організації системи компостування, а також створення на базі СНВК «Пролісок» показового майданчика для утилізації органічних відходів. Навчальний заклад вже має багаторічний досвід компостування, «Екосфера» допомагає йому оптимізувати цей процес, надавши нове обладнання.
«Ми показуємо тут, в Ужгороді, як можна використовувати органічні відходи, замість того, щоб викидати їх на сміттєзвалище. Тобто, як з них можна отримати органічне добриво і використати його у присадибному садівництві. Це зменшує навантаження на сміттєзвалища і зменшує можливість майбутнього загорання сміттєзвалищ» – розповідає менеджер проекту «Компостуй – Землю рятуй!» Оксана Буртин.
У ході реалізації проекту ГО «Екосфера» передала СНВК «Пролісок» дерев’яний компостер для харчових відходів місткістю 1000 літрів, пластиковий компостер на 1600 літрів, розрахований, передусім, для опалого листя та подрібнювач гілок, який може обробляти гілки діаметром до 45 мм.
«Компостування – чудовий спосіб утилізації зелених відходів. Опале листя можна збирати і використовувати, а не дружно спалювати, як у нас в місті Ужгороді роблять зазвичай. Як свідчить успішний досвід СНВК «Пролісок», це дозволяє займатися невеличким садівництвом, городництвом, яке приносить і задоволення, і користь, оскільки діти можуть вживати овочі, фрукти, ягоди, вирощені на присадибній ділянці садочка, при цьому використовується той перегній, який отримується в процесі компостування» – зазначає експерт з питань екології та охорони довкілля ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.
СНВК «Пролісок» практикує компостування вже більше 15 років. Як розповідає директор навчального закладу Тетяна Різак, все почалося з того, що у бюджеті установи не вистачало грошей для вивозу листя. Тому вирішили його використовувати для компостування. Наразі вирощують зеленину,овочі та фрукти, які йдуть на харчування діток в «Проліску». «За допомогою компосту ми вирощуємо чимало: великі насадження помідорів, огірків, полуниць. Цей продукт екологічно чистий, адже для його вирощення використовувалися тільки компост і регулярний полив. Цього року ми заклали плантацію малини, вже 2 роки в нас є своя полуниця. Тепер, завдяки «Екосфері» ми маємо підсилення, особливо потрібен був подрібнювач гілок, адже в нас їх є дуже багато», – зазначила Тетяна Різак.
Варто зазначити, що на одного мешканця м. Ужгорода припадає понад 650 кг на рік відходів, вивезених на полігон, де їх захоронюють. Наразі сміттєзвалище у селі Барвінок, яким послуговується місто, заповнений вже на 97% і через 3- 4 роки його потрібно буде закривати. Що далі? Органічне сміття на таких звалищах гниє, сприяє поширенню гризунів, епідемологічних спалахів. Процеси гниття підвищують температуру всередині сміттєвої купи до 60-80 С, і в спекотній період це може призвести до самозаймання і масштабної пожежі.
Альтернативою є правильна організація системи сортування та поводження з відходами, коли органічні відходи не потрапляють на сміттєзвалища, але є сировиною для виготовлення якісного добрива. Проект «Компостуй – Землю рятуй!» стане прикладом сталого поводження з відходами біологічного походження, буде пропонуватися міській владі для імплементації у всьому місті. Така практика поводження з біовідходами дозволить скоротити протягом 5 років кількість сміття, що потрапляє на сміттєзвалище, до 40 %. Натомість, міські клумби отримають безкоштовне добриво, а ужгородці перестануть спалювати сухе листя у своїх дворах, забруднюючи повітря у місті.
Прес-служба ГО «Екосфера»
До теми
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- Шлях до дому: як евакуйований притулок «Спиридон» знайшов нове життя на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Графік проведення пасхальних богослужінь та освячення пасок 4-5 квітня в Ужгороді
- У 86 і 87 – заради безпеки: подружжя з Донеччини оформило на Закарпатті свої перші закордонні паспорти
- "Якщо не допомагати, війна не закінчиться скоро": як у Мукачеві колишній військовий Артем Орел ремонтує машини для ЗСУ
- Офіцери 128-ї бригади відвідали побратимів, які повернулися з полону
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- У християн західного обряду сьогодні – Вербна неділя: історія та традиція свята
- Перезавантаження під сонцем Валенсії: як родини закарпатських військових відпочили в Іспанії
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- «Дядя Вася»: спокій та позитив серед війни. Історія бійця 128-ї бригади
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Туберкульоз без паузи: чому медики готуються до спалаху
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Психологічні наслідки війни: в Ужгороді обговорили масштаби проблеми
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович

До цієї новини немає коментарів