Засновниця крамниці без пластику в Ужгороді Тетяна Жовківська розповіла про свої 5 екозвичок

Нещодавно Varosh вже писав про Анну Блажівську та Оксану Чайку, а цього разу розповідає про Тетяну Жовківську. Спільно зі своїм чоловіком Тетяна відкрила перший в Україні магазин без пластику – “Зелену крамницю”. Тут натуральні й корисні продукти без пластику, а якщо купуєте у власну тару – одержуєте знижку. Дівчина проводить еколекції і гастрономічні воркшопи, що надихають до здорового харчування і загалом екожиття. Цього разу вона розповідає нам про свої п’ять буденних екозвичок.
Екомішечки й екопляшка
Одна з екозвичок – це бавовняні екомішечки, які завжди з собою. Щонайменше один-два. Якщо ж Тетяна прямує на закупи, то в її солом’яному кошику опиняються щонайменше 15 таких торбинок. Коли стартує сезон ягід, то і відерка повсякчас в авто. Якщо ж доводиться купувати дещо в пластику, то Таня зважає на спеціальний номер на пакуванні, що вказує, чи переробляється цей матеріал.








Щоденна безумовна екотрадиція – це багаторазова пляшка води з собою.


«Ми п’ємо багато води, проте не хочеться купувати її в пластику, а в склі дуже важко знайти в місті. Тому в мене завжди є пляшка води в сумці, а часом і в машині є додаткова».
Про сортування сміття
Давня природна звичка – сортування сміття. На городі облаштовані три компостні ями для харчових відходів, вони вкриті дошками. За пів року ці ями заповнюються, а через певний час перетворюються у родючий ґрунт для грядок.
«Органічні відходи не можна просто викидати на грядку, бо рослинка помре. Тому ці залишки мають в природному середовищі перетворитися на гумус, родючий ґрунт».

Також у Тані вдома розміщені ємності для сортування сміття: паперу, пластику (який переробляється і не переробляється), скла, алюмінію.
«Якщо маю брудний пластик, то перед сортуванням ще мию і сушу його. Я завжди думаю про людей, які будуть досортовувати той пластик, адже в Україні здебільшого це роблять вручну».
Тетяна максимально мінімізує пластик у побуті. До прикладу, потрібні віник, швабра. Тоді варто купити віник з кукурудзи з дерев’яною ручкою і бавовняну швабру. Як зіпсуються, то їх можна скомпостувати.
Косметика та одяг
Косметика і еко. Дівчина довго не могла відмовитися від корейської косметики, але пів року тому відкрила для себе українських виробників, які працюють у контексті zero waste. І свої засоби вони фасують в алюміній, скло, дерево.
«Тож я практично цілком перейшла на українські екозасоби. Використовую, наприклад, твердий шампунь у дерев’яній коробочці, з ним волосся довго не жирніє. Я вже й забула, як це купувати шампунь у пляшці. Щодо кремів, тоніків, то вони у склі і, звісно, українського виробництва. Дуже висока якість, натуральні компоненти, шкіра чудово почувається і виглядає. Завдяки такій косметиці з мого дому позникали всі пластикові тюбики, які не переробляються, а тільки спалюються при високій температурі».

Також Тетяна купує натуральні компоненти і самотужки створює багатофункціональний засіб очищення – для обличчя, волосся, тіла. Одна баночка – для всього.
Змінилися звички і в одязі. За останній рік вона купувала менше одягу, проте якісний, з натуральних тканин, мінімізує синтетику.



«Купую шерсть, котон, віскозу, шовк, льон. При пранні вони не виділяють мікропластик, а коли цілком зіпсувалися, то можна закомпостувати. Так, речі з натуральних матеріалів дорожчі, але довше носяться, приємніше відчуваються на тілі і виглядають значно краще. Синтетика вже після першого прання втрачає вигляд, а натуральне переш-переш, носиш і носиш, а все одно не зношується».
І наостанок ще еколайфхак тривалого зберігання зелені. Все просто: Таня зберігає пучки зелені в холодильнику у склянках з водою. Тож петрушка і два тижні залишатиметься свіжою. Хтось рекомендує промити, просушити і скласти в лоток, проте все одно зелень швидко зіпсується, а ось букетиком у воді в холодильнику її життя продовжиться.
Евеліна Гурницька, Varosh
До теми
- Навіть у найважчі моменти ми все одно співаємо, – керівниця театру «Берегиня»
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)
- 160 малюків, серед них дві двійні, народилося у травні у перинатальному центрі Ужгорода
- «Кожна людина має право залишатися собою...»: 13-річна ужгородка Валерія Білецька розповіла про що її друга авторська пісня «Абоненти»
- В Ужгороді відбувся меморіальний захід, присвячений трьом полеглим Героям
- "Ми лікуємося об людину": інтерв'ю з психологинею про підтримку родин військовослужбовців
- Сьогодні – Трійця: традиції, прикмети та головні заборони свята
- «Знахідки, які розповідають»: в Ужгороді видали каталог артефактів з розкопок замкової церкви Святого Юрія
- У школах Ужгорода пролунав останній дзвоник. У місті майже 3000 випускників
- Безбар’єрність – це про повагу: як Закарпатський кардіоцентр створює простір, доступний для кожного
- Майже 45 років записів: в Ужгороді презентували третій том «Щоденників Івана Чендея»
- Століття пам’ятника Євгену Фенцику в Ужгороді
- Від протестів до міського феномену: як «Відкриті екскурсії» навчили ужгородців любити своє місто
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"
- Код нації на вулицях Ужгорода: з Днем вишиванки!
- В Ужгороді відбулася зустріч-пам'яті до 104-ї річниці від дня народження письменника Івана Чендея
- Служба і дружба. Як ужгородські кінологи вчать собак розкривати злочини
- В Україні зявилась ініціатива щодо надання Дню вишиванки статусу офіційного державного свята
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження

До цієї новини немає коментарів