Операція, яка рятує життя: у Закарпатському кардіоцентрі вперше самостійно виконали операцію Бентала

У Закарпатському обласному клінічному центрі кардіології та кардіохірургії вперше власними силами успішно виконали операцію Бентала – одне з найскладніших втручань у сучасній кардіохірургії. Семигодинна операція дозволила врятувати життя 65-річному закарпатцю, у якого випадково виявили аневризму висхідної аорти. Про особливості цієї патології, перебіг операції та важливість профілактичних обстежень розповідає завідувач кардіохірургічного відділення, доктор філософії Володимир Вайда.
— Що таке аневризма аорти і чому вона така небезпечна?
Аневризма – це патологічне розширення аорти. Якщо діаметр кореня або висхідної частини судини перевищує п’ять сантиметрів, ризик її розриву різко зростає. Найбільша небезпека полягає в тому, що розрив аорти у більшості випадків закінчується смертю ще до того, як пацієнта встигають доставити до операційної.
— Як вдалося виявити захворювання у вашого пацієнта?
Чоловік звернувся зовсім з іншої причини – він готувався до операції із заміни кульшового суглоба. Під час планового ультразвукового дослідження серця лікарі випадково виявили аневризму кореня аорти. Подальше обстеження підтвердило не лише значне розширення судини до 5,5 сантиметра, а й недостатність аортального клапана.
Пацієнт пройшов повне дообстеження, яке тривало близько трьох тижнів. Після цього мультидисциплінарна команда ухвалила рішення про оперативне лікування.
— Що таке операція Бентала?
Це одне з найскладніших кардіохірургічних втручань. Під час операції одночасно замінюють аортальний клапан і висхідну аорту, після чого коронарні артерії вшивають у спеціальний судинний протез.
Операція тривала близько семи з половиною годин. У ній брали участь дев’ять спеціалістів – кардіохірурги, анестезіологи, операційні медичні сестри та реаніматологи.
«У кардіохірургії один у полі не воїн. Тут успіх залежить від кожного члена команди – від операційної до реанімації», — наголошує Володимир Вайда.

— Чим особливий цей випадок для Закарпаття?
Операція Бентала вперше була виконана в області повністю силами команди Закарпатського кардіоцентру. Раніше подібні втручання проводилися лише за участі колег із Києва. Цього разу закарпатські фахівці самостійно виконали весь обсяг операції.
«Звичайно, ми хвилювалися. У кардіохірургії страх – це не слабкість, а відповідальність. Як казав мій учитель, академік Василь Лазоришинець, якщо хірург не боїться складної операції, ризик помилки лише зростає».
Операція минула без ускладнень. Сьогодні пацієнт уже виписаний додому, почувається добре, а головне – більше = не живе з постійною загрозою раптового розриву аорти.
— Чи можна запобігти розвитку аневризми?
Причин виникнення патології декілька. Серед них – спадкова схильність, тривала артеріальна гіпертензія, вроджений двостулковий аортальний клапан, а також окремі генетичні синдроми.
Водночас найефективніший спосіб вчасно виявити проблему – регулярні профілактичні обстеження.
«Аневризма практично ніколи не болить. Людина може роками не знати про її існування. Найчастіше її знаходять випадково під час УЗД серця. Саме тому після 35 років ми рекомендуємо хоча б один раз пройти ехокардіографію, а надалі регулярно контролювати стан серцево-судинної системи та артеріальний тиск».

Кардіохірурги наголошують: сучасна медицина дозволяє успішно лікувати навіть надзвичайно складні захворювання серця й аорти. Найважливіше – не чекати появи симптомів, а вчасно проходити профілактичні обстеження. Адже саме випадково виконане УЗД серця врятувало життя пацієнтові, який навіть не підозрював про смертельно небезпечну патологію.
До теми
- «Я просто попросив дати мені шанс стати оператором БПЛА»: військовий Чопського прикордонного загону Володимир
- Ціни на продукти в Україні: яйця дешевшають, хліб може подорожчати
- Закарпатців запрошують до участі у найбільшому міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить Землю»
- Дружба, перевірена війною: історія двох прикордонників Мукачівського загону
- В Ужгороді завершилася літня школа гончарства просто неба
- Закарпатець – серед найкращих юних хіміків світу!
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів
- Закарпатські піротехніки виконують завдання з гуманітарного розмінування на Миколаївщині
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- "Міг замінити вчителя": закарпатський випускник набрав 600 балів із трьох предметів на НМТ
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- "Колись я соромилася називати себе художницею". Історія 23-річної мисткині Катерини Костик із Закарпаття
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»

До цієї новини немає коментарів