Коли в Ужгороді почали пити чай

Минуло кілька років – і в 1906-му в газеті «UNG» виходить реклама, в якій брати Штерн повідомляли, що їхній магазин переїздить на площу Кошута (нинішню пл. Ш. Петефі) і що «чай «Csillag» ми привозимо безпосередньо з Китаю, продаємо по всій країні. Оскільки у нас ще не розповсюджена культура споживання чаю, до кожного пакета додаємо інструкцію, якої просимо дотримуватися усіх покупців».

Аби популяризувати свій продукт, брати Штерн вже тоді вдавалися до такого розповсюдженого нині рекламного ходу, як безкоштовна дегустація. Про одну з них у 1913 році згадувала газета «Ungvári Közlöny», мовляв, у продуктовому магазині Бейли Ача красиві дівчата пригощали усіх гостей чашкою гарячого чаю «Csillag» («Зірка»), тож новий екзотичний напій мали змогу спробувати як пани, так і бідні робітники.

Також брати Штерн іноді вивозили на багатолюдні вулиці величезний чайник (конструкцію спеціально для цього виготовили у Дебрецені), з якого безкоштовно поїли чаєм усіх охочих – таким чином кількість людей, котрі могли познайомитися з напоєм, постійно зростала.

У магазині братів на площі Кошута діяв так званий «чайний дім», тобто вранці, в обід та ввечері там можна було придбати чашку гарячого чаю з цукром всього за 2 філлери. А у 1918 році, коли у всьому світі лютував іспанський грип, брати Штерн рекламували чай, як найкращі ліки від цієї хвороби. Чай у їхньому магазині був трьох ґатунків – для будь-якого гаманця.

З чим його рекомендували пити? Зі шматочком масла, молоком, лимоном чи ромом.

І наостанок питання для уважних і кмітливих: як ви гадаєте, чому чай братів Штерн називався «Зірка»?

На фото – верхня частина фірмового бланка підприємства братів Штерн.

Тетяна Літераті, Втрачений Ужгород