Ужгород поповнився мініскульптурками – одна з них біля хімфаку УжНУ

.jpg)
Федір Шандор
Скульптурка біля хімфаку присвячена італійському роду Другетів, що понад 360 років правили містом. Туризмознавець, професор УжНУ Федір Шандор розповідає: «Це збірний образ Другетів, а не конкретна персона. Ці люди зробили Ужгород містом у класичному розумінні: принесли сюди культуру, вищу освіту, театр, садівництво, традицію будувати вулиці й забудовувати їх з обох боків, почали зводити греко-католицький собор тощо. Розміщення скульптурки теж не випадкове: маленький Другет стоїть поблизу будівлі хімфаку, що раніше була гімназією, названою на їхню честь, та дивиться на замок, який колись належав цьому роду». До слова, у 1943 році на місці нинішньої Церкви адвентистів сьомого дня, що позаду хімфаку, стояв пам’ятник Другетам.
Другу скульптурку Ужгороду 18 грудня приніс Святий Миколай, та ще й одягнув за своєю подобою – у червону шапочку й шарфик. Розмістилася вона на вулиці Гойди поблизу відділення Комінвестбанку. І це неспроста: Мілтон Фрідман, що втілений тут у бронзі, був видатним американським економістом, відомий своїми роботами з макроекономіки, мікроекономіки, економічної історії, статистики та захистом вільного капіталізму. Його родина походила із закарпатського Берегова (щоправда, тоді це був угорський Береґсас). Сам же майбутній економіст народився вже в Нью-Йорку у 1912 році.

Скульптурка роду Другетів
Цікаво, що цей чоловік – єдиний виходець із Закарпаття, який є лавреатом Нобелівської премії: отримав її за досягнення у дослідженні споживчого аналізу, розробку грошово-кредитної теорії та демонстрацію складності стабілізаційної політики.
Ксенія Шокіна
Медіацентр УжНУ
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
- В Ужгороді покажуть документальний фільм про евакуацію цивільних із прифронтової Костянтинівки
- В Ужгороді розпочався «Чендей-фест»: визначили найкращих авторів малої прози та сценаріїв
- «Alpa» в Ужгороді: як століття тому рекламували легендарну францовку
- Світовий стандарт у дії: чому серце пацієнта в Закарпатському кардіоцентрі лікує не один лікар, а ціла команда?
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- Інвестиція у майбутнє: скільки коштує навчання в УжНУ у 2026 році та як змінилися цінники?
- Майже половина виявлених за рік онкологій на Закарпатті – це 3 та 4 стадії
- Операція, яка рятує життя: у Закарпатському кардіоцентрі вперше самостійно виконали операцію Бентала
- В Ужгороді завершилася літня школа гончарства просто неба
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою


До цієї новини немає коментарів