Ром із Закарпаття: "Моя народність - не злочин"

В Україні, за офіційними даними, проживає близько 100 тисяч ромів. Основна частина - в Закарпатті. Більшість поселень - тимчасові, але є і постійні, де ростуть цілі покоління. Сьогодні всіх ромів об'єднує страх, який породила низка нападів.
Берегово - найбільше поселення ромів в районі Мукачева та Ужгорода. Сьогодні кочовий народ вже не шукає свободи, адже всі їхні час займає пошук заробітку. Сім'ї все так само великі, і прогодувати їх нелегко. Роми живуть, відгородившись від світу. Потрапити на територію поселення чужинця практично неможливо. Уже майже рік, як встановлено камери спостереження.
Табір не змінює розташування більше століття, і жителі набувають все більше ознак осілості. Тут з'явилися школи і церкви різних конфесій. Є електрика, вода, інтернет і навіть супутникове телебачення. Проте члени багатодітних сімей, а таких тут більшість, виживають завдяки державним виплатах на дітей. Заробити може тільки глава сімейства.
Пошук заробітку повністю поміняв уклад ромів. Працювати йдуть все - від будинків до баронів. У зв'язку з цим їх система прийняла новий, демократичний вигляд. Тепер за кого проголосували на виборах - той і барон, точніше депутат. Однак всі ці зміни не поліпшили якість життя ромів. Останнім часом до бідності і безробіття додався ще й страх.
Тарас Деяк - глава організації "Карпатська Січ" запевняє: "Такої гострої проблеми немає, як її малюють ЗМІ, політики і вожді ромів. Не просто малюють - їм вигідний цей конфлікт зараз. Вони підбурюють невигідних їм - і нас в тому числі, мовляв, ми будемо набігати і різати ".
Вигода баронів, на думку лідера закарпатських націоналістів, полягає в тому, що ромами, що живуть в страху і бідності, легше управляти, заробляючи гроші і отримуючи політичні дивіденди. "Простих ромів використовують. Для них краще стадом керувати", - говорить Деяк. Він переконаний, що місцевих націоналістів ромам боятися не варто.
Мирослав Горват - депутат міської ради Ужгорода. "Якщо є крадіжки або злочину, тоді злочинець повинен сидіти у в'язниці. Моя народність - не злочин", - говорить він.
Головний метод вирішення, на думку Горвата - оформлення документів. Це потрібно для того, щоб роми могли офіційно влаштовуватися на роботу і отримувати державні виплати. У той же час отримати прописку в таборі - нереальне завдання. У ромів немає документів ні на землю, ні на будинку.
ВІДЕО можна переглянути ТУТ.
Роми мають найнижчий рівень освіти в Закарпатській області. За словами місцевого пастора, у всьому районі тільки чотири людини, включаючи його самого, мають ступінь бакалавра. Роми прекрасно розуміють, що ситуацію потрібно виправляти, саме тому більшість дітей сьогодні ходить в українські школи.
Джерело: "Настоящее время"
До теми
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у червні 1925-го? (ФОТО)
- 108 хлопчиків та 80 дівчаток, серед яких 4 двійні, народилися в червні в Ужгороді
- Відновити Землю після різних екологічних катастроф – мета гри, яку розробили студенти УжНУ
- Прийшли понад 200 людей: у Закарпатській обласній станції переливання триває місячник донорства крові
- Жива історія: на Закарпатті досі працює автентичний водяний млин
- Майже 200 тисяч експонатів у понад 40 експозиційних залах у фондах обласного краєзнавчого музею
- В Ужгороді водій автобуса веде блог про свою роботу
- Єдиний в Україні: пілотний проєкт підтримки військових після фронту працює для 128-ї бригади
- В лікарнях Ужгорода та області — дефіцит донорської крові 1-, 3+ та 4+ групи
- «Гладіатори» в ужгородському замку запрошують постріляти з лука
- Ужгородські школярі – серед найкращих на Всеукраїнському заході «Швидше, вище, сильніше – разом!»
- У лікарнях Ужгорода та області — дефіцит донорської крові
- Пейзаж в об’єктиві тепловізора від військового Владислава Товтина можна придбати на благодійному аукціоні
- В Ужгородському скансені створять 3D моделі народного вбрання з різних регіонів Закарпаття
- Ужгородська школа мистецтв завершила 70-й, ювілейний, навчальний рік
- Ветеранський простір «Вдома»: підтримка для тих, хто пройшов війну
- Смак літа в кожній ложці: в Ужгороді створили полуничне меню
- «Файна вишиванка»: в Ужгороді оригінально вітали з Днем вишиванки
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у квітні 1925-го?
- 178 немовлят народилося у квітні у Клінічному перинатальному центрі в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів