Пам'ятник праці лісорубів встановлений на Ужгородщині

Місцеві старожили розповідають, що пам'ятник був встановлений на початку села після Другої світової війни. Оскільки лісоруб заважав водіям автобусу, який розвозив місцевих жителів, його взагалі викинули в ліс. Але потім працівники державної лісової охорони Ужгородського держлісгоспу під час заготівельних робіт його відкопали і встановили навпроти лісництва.

Микола Ганздюк, який раніше працював помічником лісничого, а тепер вже на пенсії розповідає, що раніше лісівнича праця вважалася престижною... люди заготовляли ліс, йшли працювати вальниками, сплавляли ліс. Ліси давали роботу великій кількості відданих своїй справі людей. Ніхто не критикував і не скаржився, всі розуміли важливість праці: вирішувалася доля краян і заготовляли раніше набагато більше.

"Норми були високі, все доводилося робити самим: на розпилюванні, на завантаженні, при трелюванні. В Анталовцях була електростанція, а по річці Віола сплавляли ліс. Адже правобережжя околиць села Анталовці від підніжжя Маковиці на територію Худльова переходить ліс Балажова. Далі простягається ліс Циркуний (Церковний). Ще далі униз: Лінія, Край, Лапош, Демкув. Лівобережне Худльово оточують ліси: Кичера, Ясенники, Щовби, Верхні Мочарки, Біласув (з північного сходу та сходу), Востра, Попукачки, Дубова (з півдня)".
"В Анталовці часто приїздив навіть 4-й Міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України та інженер-технолог Львівського лісотехнічного інституту Іван Іванович Герц, який до кінця життя любив та шанував свій край. Тепер спливають спогади про давне минуле і забувається вчорашнє. Тепер лісівникам стало важче працювати. Зараз залишилися ветерани нашої праці як і раніше називають себе не лісівниками, а лісорубами. А пам'ятник лісорубу - це нагадування про силу, міць, молодість та вічну працю лісорубів, які працювали і працюватимуть доки буде в Карпатах ліс", - підсумував Микола Васильович.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
До теми
- Поки в Україні зростає кількість шлюбів, на Закарпатті побільшало розлучень через ДРАЦС
- Феномен із Закарпаття: історія Івана Фірцака-Кротона, який дивував усю Європу
- Гепатит без симптомів. Закарпатців закликають безкоштовно пройти тестування
- «У критичний момент мозок вимикає емоції»: історія медика 128-ї Закарпатської бригади
- Ужгородець Олег «Бяка»: шлях від солдата до командира роти безпілотних систем
- На Берегівщині зіткнулися два мотоцикли: травмувалися троє молодих чоловіків
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
- «Є поранений» — значить бігти: історія бойового медика із Закарпаття Максима, який рятував побратимів під вогнем
- «Раніше ми стріляли кількістю. Зараз стріляємо точністю. Дрони коригують вогонь, і це кардинально змінило ефективність артилерії»: історія головного сержанта з позивним «Ярчук»
- Олександр Холод: ветеран, який популяризує туризм і сприяє реабілітації військових
- "Бограч-index" – липень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на - 5,5%
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- В Ужгороді покажуть документальний фільм про евакуацію цивільних із прифронтової Костянтинівки
- В Ужгороді розпочався «Чендей-фест»: визначили найкращих авторів малої прози та сценаріїв
- Світовий стандарт у дії: чому серце пацієнта в Закарпатському кардіоцентрі лікує не один лікар, а ціла команда?
- Закарпаття серед областей із найнижчими пенсіями в Україні — Опендатабот
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Прикордонник Чопського загону «Моряк» був «очима» штурмовиків, а тепер готує нове покоління операторів БПЛА
- До майже 50% зросла вартість навчання в університетах на Закарпатті
- Відмовилася від громадянства США заради ЗСУ: історія військової Кім, яка воює у закарпатській бригаді ТрО

До цієї новини немає коментарів