У закарпатських лісах розпочалася заготівля насіння дуба – жолудів


Директор Берегівського лісового господарства Богдан Шойного розповідає, що берегівські лісівники збирають жолуді для відновлення дубових дібров у репродуктивних високобонітетних дубових насадженнях. Їх вдосталь росте в лісових масивах Берегівського лісового господарства. Після збору жолуді сортують, вибраковують хворі і закладають на стратифікацію, а вже весною висівають у розсадниках.

Попереднє зберігання жолудів здійснюють у спеціально підготованих продезінфікованих, неопалюваних, добре провітрюваних приміщеннях або під наметом. Основною умовою зберігання жолудів є утримання високого вмісту вологи в них, особливо в початковий період їх зберігання. Жолуді укладають у невисокі кошики, дерев’яні ящики зі щілинами або розсипають на підлогу. Шар жолудів не повинен перевищувати 5 см, якщо вони були зібрані в дощову погоду і 10 см – при збиранні в суху погоду. У міру просушування товщину шару збільшують до 20 см.

Аби жолуді не пропліснявіли, їх обробляють спеціальною речовиною, а для захисту жолудів від гризунів траншею або яму обкопують по периметру канавкою завглибшки 0,4 м і завширшки в нижній частині 0,3 м, у верхній – 0,7 м. Стінка канавки з боку траншеї має бути вертикальною.

За минулий рік в «ДП «Берегівське ЛГ» було заготовлено жолудів по всіх лісництвах в однаковій кількості, – каже Богдан Андрійович. – Торік тут зібрали три тонни жолудів, стільки ж планують заготувати і цього року. І всі три тонни посадкового матеріалу було висіяно у лісорозсадниках, які вже через рік-три потраплять у ліси. До слова, цьогорічний жолудь стане дорослим лісом тільки через сто років.

Лісівники намагаються щоосені висівати нові жолуді в зиму. Тому що так молоде деревце вже стовідсотково збережеться і єдина для нього небезпека залишається, це потрави кабанами, нашими дикими кабанами, які живуть в лісі. Якщо кабан не зачепить молодого жолудя, то культури вийдуть відмінні і будуть рости краще, ніж сіянці».



Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
До теми
- «Просто рятувальник»: історія закарпатського ДСНС-ника Володимира Ходанича
- Перед полоном замовив дружині квіти на день народження. Маріупольці В’ячеслав та Валерія Кучковські про те, як зберегти любов під час війни
- Girls Leadership Academy 6.0 / Академія лідерства для дівчат 6.0: закарпатські дівчата можуть взяти участь у проєкті!
- Музеї творчості художника Володимира Микити: як доньки митця популяризують його спадщину
- У Мукачеві розпочинається молодіжний компонент програми Roma Response
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- У Карпатському регіоні триває зимова заготівля шишок для створення майбутніх лісів
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"

До цієї новини немає коментарів