У закарпатських лісах розпочалася заготівля насіння дуба – жолудів


Директор Берегівського лісового господарства Богдан Шойного розповідає, що берегівські лісівники збирають жолуді для відновлення дубових дібров у репродуктивних високобонітетних дубових насадженнях. Їх вдосталь росте в лісових масивах Берегівського лісового господарства. Після збору жолуді сортують, вибраковують хворі і закладають на стратифікацію, а вже весною висівають у розсадниках.

Попереднє зберігання жолудів здійснюють у спеціально підготованих продезінфікованих, неопалюваних, добре провітрюваних приміщеннях або під наметом. Основною умовою зберігання жолудів є утримання високого вмісту вологи в них, особливо в початковий період їх зберігання. Жолуді укладають у невисокі кошики, дерев’яні ящики зі щілинами або розсипають на підлогу. Шар жолудів не повинен перевищувати 5 см, якщо вони були зібрані в дощову погоду і 10 см – при збиранні в суху погоду. У міру просушування товщину шару збільшують до 20 см.

Аби жолуді не пропліснявіли, їх обробляють спеціальною речовиною, а для захисту жолудів від гризунів траншею або яму обкопують по периметру канавкою завглибшки 0,4 м і завширшки в нижній частині 0,3 м, у верхній – 0,7 м. Стінка канавки з боку траншеї має бути вертикальною.

За минулий рік в «ДП «Берегівське ЛГ» було заготовлено жолудів по всіх лісництвах в однаковій кількості, – каже Богдан Андрійович. – Торік тут зібрали три тонни жолудів, стільки ж планують заготувати і цього року. І всі три тонни посадкового матеріалу було висіяно у лісорозсадниках, які вже через рік-три потраплять у ліси. До слова, цьогорічний жолудь стане дорослим лісом тільки через сто років.

Лісівники намагаються щоосені висівати нові жолуді в зиму. Тому що так молоде деревце вже стовідсотково збережеться і єдина для нього небезпека залишається, це потрави кабанами, нашими дикими кабанами, які живуть в лісі. Якщо кабан не зачепить молодого жолудя, то культури вийдуть відмінні і будуть рости краще, ніж сіянці».



Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
До теми
- Життя, подароване незнайомцем. Історії, що продовжуються завдяки донорству
- Безбар’єрність – це про повагу: як Закарпатський кардіоцентр створює простір, доступний для кожного
- Повернувся з-за кордону, щоб рятувати побратимів: історія воїна 128-ї бригади на позивний «Х’юстон»
- В Ужгороді презентують артпроєкт в межах Національного тижня безбар’єрності
- Як закарпатська Колочава будує власний європейський курс: від документів до міжнародних фондів
- Майже 45 років записів: в Ужгороді презентували третій том «Щоденників Івана Чендея»
- У нацпарку «Синевир» вирощують рідкісну арніку гірську та інші лікарські рослини для екочаїв
- На Закарпатті зафіксували рідкісного чорного лелеку (ФОТО)
- «Рано чи пізно зброю до рук доведеться взяти кожному чоловіку»: закарпатський прикордонник про ціну нашої свободи
- В Ужгороді збирали підписи за надання Дню вишиванки офіційного статусу державного свята
- В Ужгороді відбулася зустріч-пам'яті до 104-ї річниці від дня народження письменника Івана Чендея
- Служба і дружба. Як ужгородські кінологи вчать собак розкривати злочини
- «Боєприпас зі збитого дрона впав на мене і... не здетонував»: історія Олега «Фанти» з 128 ОГШБр
- П’ять днів для відновлення сил: реабілітація закарпатських прикордонників після передової
- «Я тримав біля себе гранату»: боєць 128-ї бригади про найважчі бої
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Соцмережі замість газет: як змінилося інформаційне поле закарпатських громад
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- На Закарпатті школярі вчилися спостерігати за птахами та досліджувати кліматичні зміни
- "Я хочу, щоб дитина бачила, що таке сім'я": історія прийомної мами Ольги Мурашко

До цієї новини немає коментарів