У закарпатських лісах розпочалася заготівля насіння дуба – жолудів


Директор Берегівського лісового господарства Богдан Шойного розповідає, що берегівські лісівники збирають жолуді для відновлення дубових дібров у репродуктивних високобонітетних дубових насадженнях. Їх вдосталь росте в лісових масивах Берегівського лісового господарства. Після збору жолуді сортують, вибраковують хворі і закладають на стратифікацію, а вже весною висівають у розсадниках.

Попереднє зберігання жолудів здійснюють у спеціально підготованих продезінфікованих, неопалюваних, добре провітрюваних приміщеннях або під наметом. Основною умовою зберігання жолудів є утримання високого вмісту вологи в них, особливо в початковий період їх зберігання. Жолуді укладають у невисокі кошики, дерев’яні ящики зі щілинами або розсипають на підлогу. Шар жолудів не повинен перевищувати 5 см, якщо вони були зібрані в дощову погоду і 10 см – при збиранні в суху погоду. У міру просушування товщину шару збільшують до 20 см.

Аби жолуді не пропліснявіли, їх обробляють спеціальною речовиною, а для захисту жолудів від гризунів траншею або яму обкопують по периметру канавкою завглибшки 0,4 м і завширшки в нижній частині 0,3 м, у верхній – 0,7 м. Стінка канавки з боку траншеї має бути вертикальною.

За минулий рік в «ДП «Берегівське ЛГ» було заготовлено жолудів по всіх лісництвах в однаковій кількості, – каже Богдан Андрійович. – Торік тут зібрали три тонни жолудів, стільки ж планують заготувати і цього року. І всі три тонни посадкового матеріалу було висіяно у лісорозсадниках, які вже через рік-три потраплять у ліси. До слова, цьогорічний жолудь стане дорослим лісом тільки через сто років.

Лісівники намагаються щоосені висівати нові жолуді в зиму. Тому що так молоде деревце вже стовідсотково збережеться і єдина для нього небезпека залишається, це потрави кабанами, нашими дикими кабанами, які живуть в лісі. Якщо кабан не зачепить молодого жолудя, то культури вийдуть відмінні і будуть рости краще, ніж сіянці».



Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
До теми
- 32 659 вибухонебезпечних предметів знешкоджено: закарпатські сапери працюють на Миколаївщині
- «Руки мають працювати швидше, ніж голова увімкне паніку»: історія бойового медика Мукачівського прикордонного загону
- Майже половина виявлених за рік онкологій на Закарпатті – це 3 та 4 стадії
- Операція, яка рятує життя: у Закарпатському кардіоцентрі вперше самостійно виконали операцію Бентала
- «Я просто попросив дати мені шанс стати оператором БПЛА»: військовий Чопського прикордонного загону Володимир
- Ціни на продукти в Україні: яйця дешевшають, хліб може подорожчати
- Закарпатців запрошують до участі у найбільшому міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить Землю»
- Дружба, перевірена війною: історія двох прикордонників Мукачівського загону
- Закарпатець – серед найкращих юних хіміків світу!
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів
- Закарпатські піротехніки виконують завдання з гуманітарного розмінування на Миколаївщині
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- "Міг замінити вчителя": закарпатський випускник набрав 600 балів із трьох предметів на НМТ
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- "Колись я соромилася називати себе художницею". Історія 23-річної мисткині Катерини Костик із Закарпаття
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»

До цієї новини немає коментарів