Ролан Басараба із Рахова - про будні Революції, АТО, контрактної служби

Він не з числа горлопанів, які на мирній території влаштовували не завжди і не всім зрозумілі акції протесту, коли ворог стояв на порозі. Він з числа простих українців, котрі у перших рядах протистояли непроханим гостям, не очікуючи на якісь преференції для себе, чи на кожному кроці підкреслюючи власну винятковість.
Винятковим Ролан себе не вважає, хоча і нагороджений медаллю „Захисник Вітчизни”. В числі перших, як тільки розпочалася мобілізація, добровільно з’явився у військкомат, виявивши бажання захищати Батьківщину. Можливо, для когось подібне звучить занадто банально, але подібну професію ще ніхто не скасовував.
До війська потрапив тільки під час третьої хвилі мобілізації, практично кількома місяцями пізніше, ніж перший раз зголосився. Два тижні у навчальному центрі – ніщо у порівнянні з бойовими реаліями. Про Дебальцево, Попасну, Авдіївку, а саме шахту Бутівка, станицю Луганська і бої, які там тривали, розповідалося багато. Можливо не все достеменно, але достатньо, аби збагнути у якому пеклі доводилося протистояти намірам за будь-яку ціну зламати бажання повноцінно жити у незалежній країні.
На жаль, ціна занадто висока. І рахунок втрат у гібридній війні обчислюється тисячами понівечених доль, спустошених помешкань і населених пунктів, все це він бачив на власні очі. Після чергового обстрілу позицій наших військових отримав поранення у ногу. Щоправда, спочатку і сам не збагнув, що гарячий осколок, запікши рану, застряг у нозі. Тільки надвечір був відправлений у Артемівськ, звідти – у Харків.
Ні щоденні кількаразові обстріли сепаратистів, ні поранення не вплинули на підписання ним контракту після демобілізації. Бойове злагодження у навчальному центрі на Львівщині і знову передова, однак вже не оператором-навідником БМП, а як старший стрілок.
Зрештою, і контрактна служба позаду. Начебто попереду мирне життя. Але чи мирне, коли на сході триває повноцінна війна всупереч будь-яким мирним угодам? І поки ворог зазіхає на нашу свободу, доти не складемо зброю.
За матеріалами ЗакОВК
До теми
- Мить, яку варто побачити: в горах Закарпаття квітне червона рута
- «Гладіатори» в ужгородському замку запрошують постріляти з лука
- Як заморозки вплинули на урожайність у краї?
- Закарпаття: менше випадків туберкульозу, але тривожна динаміка з гепатитом В
- Пейзаж в об’єктиві тепловізора від військового Владислава Товтина можна придбати на благодійному аукціоні
- Український природний рекорд! На Закарпатті зафіксували найвищу в Європі дуґласію тисолисту
- Працівники Ужанського нацпарку облаштували готелі для бджіл
- Під час виходу з «Азовсталі» потрапив у полон: на Закарпатті зустріли воїна, якого звільнили під час великого обміну полоненими
- Свято Міри в Лазещині і шлях до відродження вівчарства: репортаж з полонин
- Родини ветеранів українсько-російської війни беруть участь у проєкті відновлення ментального здоров’я на Закарпатті
- «Бограч-index» – травень 2025: за місяць продукти подешевшали на 2%
- На Закарпатті проживає 24 621 багатодітна сім’я й 59 жінок області мають звання «Мати-героїня»
- Шахрайські схеми з рідними полонених і зниклих безвісти
- «Но, раз дякуву, з мене кавіль»: 100+ колоритних фраз, які ви почуєте тільки на Закарпатті
- На виставці іконопису говорили про створення музею ікон Закарпаття
- На Закарпатті продовжують реабілітаційні заходи для бійців, які повернулися із зони бойових дій
- Захисник "Азовсталі" з Чопа Олексій Чорпіта провів у полоні майже три роки. Вдома на нього чекали мама та сестра
- Дату беатифікації блаженного Петра Павла Ороса на Закарпатті перенесено
- Поливаний понеділок: традиції, обряди та цікаві факти
- Богдан Андріїв: "Нехай у кожному серці Великдень запалить промінь любові, надії та єдності"
До цієї новини немає коментарів