Українські переклади Годо репрезентували у Франції

І його мрія здійснилася: з 1 по 7 жовтня пан Віктор перебував у м. Ніор, де не просто пропагував Годо українською, а й читав лекції. Спілкувався зі слухачами, звісно, французькою.

- Я підтримую контакти з представниками інтелігенції Ніора, вони стежать за моєю творчістю, тож від імені мера міста запропонували показати “Магнітне поле” у них: там люблять і цінують свого поета-земляка, - пояснює Віктор Петрович. - Гріх було відмовлятися від такої пропозиції, тому поїхав. Презентація відбувалася у 4-х містах департамен-ту, паралельно я виступив із кількома лекціями для шанувальників літератури, зокрема про сучасне українське письменство, стан французької мови в Україні, про Годо очима українців та наші переклади їхніх авторів. Ці лекції викликали значний інтерес, бо французи добре знають Юрія Андруховича, Любка Дереша, Андрія Куркова, чиї книжки вільно продаються в їхніх книгарнях, і хотіли довідатися й про інших письменників.


Узагалі, французів цікавить Україна, хоч при спілкуванні з’ясувалося, що не всі знають, де вона знаходиться: хтось припускав, що в Росії, інші - що в Середній Азії. А сам Віктор Петрович почувався у Франції як риба у воді: бував там уже разів 6, мовного бар’єру для нього не існує, а високий рівень культури, чистота на вулицях, усміхнені й добро-зичливі люди забезпечували такий внутрішній комфорт, якого, на жаль, не відчував і вдома. При цьому не варто думати, що у Франції всім живеться солодко. Там є безробіття, незадоволені зарплатнею, проте вони не роблять собі з цього великих проблем - упевнені, що рано чи пізно відвоюють вищі соціальні стандарти через різні акції протесту. “І мені імпонує їхня активність, уміння відстоювати свої інтереси, - підсумовує мій співрозмовник. - Хоча іноді це створює побутові незручності. Так, коли вже їхав із Ніора до Парижа в аеропорт, десь за кілометр від нього виникла величезна пробка через сидячий страйк, влаштований профспілкою. Думав, спізнюся на літак, але все обійшлося”.

Отже, тепер на полицях французьких книгарень поряд із франкомовними виданнями українських авторів будуть і переклади поезій Годо українською. Віктор Мотрук заодно передав “Магнітне поле” до бібліотек, у тому числі в бібліотеку ім. Жоржа-Ліона Годо в його рідному місті. Слід сказати, що вчений, захопившись творчістю цього поета, тривалий час листувався з ним, особистій зустрічі не судилося відбутися через смерть француза внаслідок тяжкої хвороби. Зате потім Віктор Петрович побував на його могилі, спілкувався з рідними.

Наразі Віктор Мотрук планує перекласти ще деякі поезії Годо (уже є понад 300 віршів українською, проте не всі вони увійшли до книжки) і мріє перевидати “Магнітне поле” в розширеному варіанті та більшим тиражем. Бо ті 300 примірників, які він випустив власним коштом, - це мізер. А хотілося б, щоб французьку поезію рідною мовою читали в усіх регіонах України.

Ужгород

 

22 жовтня 2009р. -->