Чоловік потратив на Вікторію Гресь мільйон доларів
Дизайнерка, яка довго жила в Ужгороді, боїться натовпу та інтенсивного руху
Вікторія Гресь під час презентації своєї колекції, приуроченої до 13-річчя Будинку моди ”Вікторія Гресь”.
Дизайнер Вікторія Гресь, 42 роки, відкрила бутик на 3-му поверсі торговельного комплексу ”Олімпійський” у Києві. Ціна суконь там від $700 до $1,5 тис.
— На носі випускні бали, а далі осінь — пора весіль, — уголос розмірковує Гресь, зітхає, крутить на пальці обручку з білого золота. У неї дзвонить мобільний. Вікторія з хвилину шукає його в сумці.
— Це помічниця Алла. Да, я тебе звонила, — каже в слухавку. — Принеси мне кофе, а то я совсем усну.
Вікторія Гресь працює по 14 годин на добу, переважно вночі.
— 13 років тому, коли лише починала, вночі засинала над своїми кресленнями. Чоловік на руках переносив мене в ліжко, так обережно, що я не відчувала.
За словами Вікторії, вона — трудоголік у дизайні одягу, черевиків або сумок. Інша робота її швидко стомлює.
— У школі я не любила математики. Не могла змусити себе працювати навіть заради атестата. Я й зараз погано рахую, — вперше тихо сміється вона.
Розповідає, що народилася на Байконурі в родині військового. Коли дівчинці було 7 років, сім’я переїхала в Смоленськ, потім у Москву. Жити в цих містах Гресь не подобалося.
— Я Риба за гороскопом. Мені потрібно, щоб поряд було озеро або річка. У великих містах я задихаюся від викидів автомобілів. А при скупченні людей та інтенсивному русі впадаю в паніку.
Найкомфортніше Вікторія почувалася у будинку бабусі в селі на Чернігівщині.
— Там була кімната з ляльками. Я годинами їх перевдягала, фарбувала. Якось намалювала сукню, поклала на покривало і вирізала разом із тканиною. Відтоді бабуся ховала від мене ножиці.
Навчалася Гресь у текстильному інституті в Москві.
Спостерігала, як він готував борщ на кухні
— Приносила викладачам дизайн одягу, а вони казали: ”Дівчино, тобі треба було у Франції народитися, хіба ти не знаєш, що в СРСР моди немає”. Вона чеше правою рукою долоню лівої. Сміється, що це до грошей.
— Якби не чоловік, з мене вийшла би бізнес-леді. Після останнього екзамену в інституті я не пішла святкувати випускний, а подалася додому. Біля мене загальмувало авто, і русий чоловік у костюмчику запропонував: ”Девушка, вас подвезти?”, — згадує жінка історію їхнього знайомства.
Інженерові Аркадію Маслову сподобалася мрійлива флегматична випускниця.
— Невдовзі він подзвонив мені. Запитав, чи не пошию йому щось оригінальне, аби виглядав не як усі радянські чоловіки. Ми зустрілися біля мого будинку. Костюма я шити не стала, бо то був лише привід виманити мене з дому.
Два місяці поспіль Гресь та Маслов каталися містом на автомобілі.
— Одного вечора він запропонував мені одружитись. Я відповіла: ”Ага, добре”, — а потім вигукнула: ”Що?!”. Маслов пожартував: ”Ти вже погодилася”.
Після весілля Гресь та Маслов перебралися до Ужгорода.
— Спорудили двоповерховий дім за моїм проектом. За ним є сад із різними сортами вишень, черешень, яблук. Я часто літаю на вихідні в Ужгород. Люблю посидіти на ґанку з чашечкою трав’яного чаю.
За словами Вікторії, якби не наполегливість Аркадія, вона лишилася б провінційною дизайнеркою.
— У 1997-му він склав у валізи мої речі й виштовхав у Київ на Тиждень моди.
Аркадій Маслов допоміг дружині відкрити два бутики в Києві.
— Місяць тому спостерігала, як він готував борщ на кухні. Чоловік зненацька сказав: ”Аби зробити тобі ім’я, я за 13 років потратив мільйон доларів”. Я над цим навіть не задумувалася.
1965, 6 березня — Вікторія Гресь народилася на Байконурі (Казахстан) у родині військовослужбовця
1972 — разом із батьками переїхала до Смоленська
1982 — вступила до Московського текстильного інституту
1987 — вийшла заміж за інженера Аркадія Маслова, переїхала до Ужгорода
1998 — відкрила в Києві Будинок моди ”Вікторія Гресь”
2000 — відкрила бутик на Прорізній
2007 — відкрила ще один бутик у торговельному комплексі ”Олімпійський”
Марина ВАРИЧ
Газета по-українськи
-->
До цієї новини немає коментарів