Діти з Маріуполя, що знайшли дім в Ужгороді, стали національними символами надії

Історії цих дітей знають не тільки в Україні, а й за її межами.
Кіра Обединська та Ілля Матвієнко – діти, які вижили під час блокади Маріуполя, втративши батьків. Були викрадені окупантами, а згодом стали першими повернутими в Україну. Кіру та Іллю, які пережили найстрашніше і стали голосом надії для тисяч інших, Президент України Володимир Зеленський відзначив високою державною нагородою «Майбутнє України!».
Обединська Кіра Євгенівна, 15 років – учениця Ужгородського ліцею «Імідж». У 2022 році Кіра, якій тоді було 11 років, втратила тата під час обстрілу Маріуполя. Разом із дорослими намагалася вийти з міста, була поранена вибухом міни. Її примусово вивезли до Донецька. Кіра стала однією з перших дітей, повернутих додому. Свою історію вона вже розповіла світові — в ООН, Вашингтоні, Нідерландах, Латвії, Чехії, Ірландії. Матвієнко Ілля Сергійович, 13 років — учень Ужгородського ліцею імені Василя Степановича Ґренджі-Донського. На момент повномасштабного вторгнення Іллі було 9. Його мама загинула від смертельного поранення під час артилерійського обстрілу Маріуполя. Ілля, важко поранений, був вивезений росіянами до тимчасово окупованого Донецька. Також став одним із перших повернутих дітей. Сьогодні його історію знають у Бундестазі, в ООН, у Вашингтоні, Нідерландах та Латвії – у межах кампанії «Викрадені голоси». «Майбутнє України!» – це не просто нагорода. Це визнання стійкості, мужності, патріотизму. Це свідчення того, що діти – наші герої. Ілля та Кіра стали голосами тисяч українських дітей, яких досі не повернули з російського полону. Наша спільна мета – щоб кожна дитина, викрадена окупантами, повернулася додому.Історії цих дітей болять, але водночас – надихають. Вони нагадують нам, за що ми боремось.
За майбутнє. За кожну дитину. За Україну.Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради
До теми
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- Відкрити ліс безпечно: у Карпатах лісівники знайомлять дітей з правилами безпечної мандрівки та відпочинку
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- Побачити, пройти і відчути: у Карпатах лісівники з усієї України випробували веломаршрут «Усть-Чорна – Ясіня»
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином

До цієї новини немає коментарів