Дату беатифікації блаженного Петра Павла Ороса на Закарпатті перенесено

"З болем, але й з глибоким розумінням волі Божої мусимо повідомити, що з причини відходу до вічності Папи Франциска беатифікація блаженного священномученика Петра Ороса, яка була запланована на 3 травня 2025 року, не скасовується, але відкладається на невизначений термін, очікуючи рішення новообраного Святішого Отця.
Упродовж останніх днів від дня смерті Папи, аж до вечора середи, ми вели постійний і наполегливий діалог з Апостольською нунціатурою в Україні, якій вдалося вийти на зв’язок із відповідальними особами Колегії кардиналів. У ході цих консультацій стало відомо, що деякі з необхідних документів, які мав підписати Святіший Отець Франциск для остаточного проведення беатифікації, не встиг підписати за життя. У зв’язку з цим, проведення беатифікаційної урочистості на даному етапі стало неможливим. Ми з розумінням приймаємо це рішення Колегії Кардиналів і висловлюємо вдячність усім, хто виявив знаки солідарності та підтримки нашої єпархії, зокрема за щирі слова співчуття з приводу відходу у вічність Святішого Отця Франциска. Просимо усіх із довірою поставитися до цієї ситуації та терпеливо очікувати подальшої офіційної інформації. Як тільки будуть новини з Ватикану, ми обов’язково їх повідомимо", - йдеться у повідомленні.Петро Павло Орос — священномученик Мукачівської греко-католицької єпархії, який жив у першій половині ХХ століття та загинув мученицькою смертю за віру в Ісуса Христа. Народився у 1917 році в Закарпатті. Після навчання в духовній семінарії був висвячений на священника. У 1944 році, після арешту та смерті єпископа Теодора Ромжі, о. Петро Павло Орос почав звершувати богослужіння у підпіллі, адже радянська влада заборонила діяльність Греко-католицької церкви. Протягом багатьох років він служив потайки, обслуговуючи вірян у селах, здійснюючи Таїнства в умовах переслідувань. У 1953 році був розстріляний радянським міліціонером, коли їхав на богослужіння. У 2022 році Папа Франциск підписав декрет про визнання мучеництва Петра Павла Ороса.
До теми
- Як чарівники із Благодійної організації "Знак надії" перетворюють переселенців на магів
- «Мав бронь, але пішов на фронт: історія 51-річного військового 128-ї бригади, який став піхотинцем»
- Напередодні Великодня Закарпастький осередок ГО «Захист держави» провів атмосферний мистецький майстер-клас із живопису у Старому Селі
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- Шовдар, паски й плетені кошики: скільки коштує зібрати великодній набір в Ужгороді
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- Шлях до дому: як евакуйований притулок «Спиридон» знайшов нове життя на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Графік проведення пасхальних богослужінь та освячення пасок 4-5 квітня в Ужгороді
- У 86 і 87 – заради безпеки: подружжя з Донеччини оформило на Закарпатті свої перші закордонні паспорти
- "Якщо не допомагати, війна не закінчиться скоро": як у Мукачеві колишній військовий Артем Орел ремонтує машини для ЗСУ
- Офіцери 128-ї бригади відвідали побратимів, які повернулися з полону
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- У християн західного обряду сьогодні – Вербна неділя: історія та традиція свята
- Перезавантаження під сонцем Валенсії: як родини закарпатських військових відпочили в Іспанії
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова

До цієї новини немає коментарів