Дату беатифікації блаженного Петра Павла Ороса на Закарпатті перенесено

"З болем, але й з глибоким розумінням волі Божої мусимо повідомити, що з причини відходу до вічності Папи Франциска беатифікація блаженного священномученика Петра Ороса, яка була запланована на 3 травня 2025 року, не скасовується, але відкладається на невизначений термін, очікуючи рішення новообраного Святішого Отця.
Упродовж останніх днів від дня смерті Папи, аж до вечора середи, ми вели постійний і наполегливий діалог з Апостольською нунціатурою в Україні, якій вдалося вийти на зв’язок із відповідальними особами Колегії кардиналів. У ході цих консультацій стало відомо, що деякі з необхідних документів, які мав підписати Святіший Отець Франциск для остаточного проведення беатифікації, не встиг підписати за життя. У зв’язку з цим, проведення беатифікаційної урочистості на даному етапі стало неможливим. Ми з розумінням приймаємо це рішення Колегії Кардиналів і висловлюємо вдячність усім, хто виявив знаки солідарності та підтримки нашої єпархії, зокрема за щирі слова співчуття з приводу відходу у вічність Святішого Отця Франциска. Просимо усіх із довірою поставитися до цієї ситуації та терпеливо очікувати подальшої офіційної інформації. Як тільки будуть новини з Ватикану, ми обов’язково їх повідомимо", - йдеться у повідомленні.Петро Павло Орос — священномученик Мукачівської греко-католицької єпархії, який жив у першій половині ХХ століття та загинув мученицькою смертю за віру в Ісуса Христа. Народився у 1917 році в Закарпатті. Після навчання в духовній семінарії був висвячений на священника. У 1944 році, після арешту та смерті єпископа Теодора Ромжі, о. Петро Павло Орос почав звершувати богослужіння у підпіллі, адже радянська влада заборонила діяльність Греко-католицької церкви. Протягом багатьох років він служив потайки, обслуговуючи вірян у селах, здійснюючи Таїнства в умовах переслідувань. У 1953 році був розстріляний радянським міліціонером, коли їхав на богослужіння. У 2022 році Папа Франциск підписав декрет про визнання мучеництва Петра Павла Ороса.
До теми
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів
- Закарпатські піротехніки виконують завдання з гуманітарного розмінування на Миколаївщині
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- "Міг замінити вчителя": закарпатський випускник набрав 600 балів із трьох предметів на НМТ
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- "Колись я соромилася називати себе художницею". Історія 23-річної мисткині Катерини Костик із Закарпаття
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки

До цієї новини немає коментарів