Дату беатифікації блаженного Петра Павла Ороса на Закарпатті перенесено

"З болем, але й з глибоким розумінням волі Божої мусимо повідомити, що з причини відходу до вічності Папи Франциска беатифікація блаженного священномученика Петра Ороса, яка була запланована на 3 травня 2025 року, не скасовується, але відкладається на невизначений термін, очікуючи рішення новообраного Святішого Отця.
Упродовж останніх днів від дня смерті Папи, аж до вечора середи, ми вели постійний і наполегливий діалог з Апостольською нунціатурою в Україні, якій вдалося вийти на зв’язок із відповідальними особами Колегії кардиналів. У ході цих консультацій стало відомо, що деякі з необхідних документів, які мав підписати Святіший Отець Франциск для остаточного проведення беатифікації, не встиг підписати за життя. У зв’язку з цим, проведення беатифікаційної урочистості на даному етапі стало неможливим. Ми з розумінням приймаємо це рішення Колегії Кардиналів і висловлюємо вдячність усім, хто виявив знаки солідарності та підтримки нашої єпархії, зокрема за щирі слова співчуття з приводу відходу у вічність Святішого Отця Франциска. Просимо усіх із довірою поставитися до цієї ситуації та терпеливо очікувати подальшої офіційної інформації. Як тільки будуть новини з Ватикану, ми обов’язково їх повідомимо", - йдеться у повідомленні.Петро Павло Орос — священномученик Мукачівської греко-католицької єпархії, який жив у першій половині ХХ століття та загинув мученицькою смертю за віру в Ісуса Христа. Народився у 1917 році в Закарпатті. Після навчання в духовній семінарії був висвячений на священника. У 1944 році, після арешту та смерті єпископа Теодора Ромжі, о. Петро Павло Орос почав звершувати богослужіння у підпіллі, адже радянська влада заборонила діяльність Греко-католицької церкви. Протягом багатьох років він служив потайки, обслуговуючи вірян у селах, здійснюючи Таїнства в умовах переслідувань. У 1953 році був розстріляний радянським міліціонером, коли їхав на богослужіння. У 2022 році Папа Франциск підписав декрет про визнання мучеництва Петра Павла Ороса.
До теми
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- “Смугасте поповнення”: у Карпатах зняли цілу родину диких кабанів у нічному лісі (відео)
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Церква Успіння у Новоселиці — найкраще фото Закарпаття у конкурсі «Вікі любить пам’ятки-2025»
- Тромб, який міг коштувати життя: як закарпатські лікарі рятують захисницю України
- Лікар-стоматолог Олег Орос лікує безкоштовно зуби ветеранам війни та військовим
- ТОП-10 закарпатських екскурсій
- Як чарівники із Благодійної організації "Знак надії" перетворюють переселенців на магів
- «Мав бронь, але пішов на фронт: історія 51-річного військового 128-ї бригади, який став піхотинцем»
- Напередодні Великодня Закарпастький осередок ГО «Захист держави» провів атмосферний мистецький майстер-клас із живопису у Старому Селі
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору

До цієї новини немає коментарів