На Закарпатті вперше відбувся Форум стійких медіа

Про виклики та можливості розвитку для українських медіа під час війни говорили Наталія Курдюкова, керівниця Kharkiv Media Hub. За словами Наталії Курдюкової, 80% роботи медіахабу на початку – допомога іноземним журналістам і їх фіксерам, які приїхали в Харків. «Ми зарікалися робити медіа, але все таки почали медіапроект «Люди Life». Проект про людей, які активні та працюють у непростих умовах. Ми намагаємося скласти картину життя в місті, в якому продовжується війна», – каже Наталія Курдюкова.
«Доступ до місцевих новин під час війни — це питання безпеки. Журналісти з локальних медіа краще розуміють контекст і можуть доступно та оперативно пояснити
важливі речі в умовах війни. Міські медіа — це про близькість до аудиторії. Вони легко будують навколо себе власну спільноту та розуміють її потреби, - такими принципами керуються сьогодні журналісти видань The City, частину з яких підтримує Або - Агенція медійного росту. Про це розповіла Юлія Машута, Digital Growth Manager Або. Вона також назвала ключові напрямки роботи медіа в умовах війни: адаптація до потреб аудиторії, розвиток співпраці та партнерства, фокус на унікальному та корисному контенті різних форматів, інвестиції у технології та іновації.
Ольга Юркова, медіаекспертка, співзасновниця StopFake розклала "по поличках" чутки, які вони впливають на інфопростір і якою "зброєю масового ураження" є.
Стан українських регіональних медіа презентувала Дарія Потапова, Media Development Foundation. За її словами, в умовах воєнного часу Топ-3 викликів українські медіа назвали такі: 22% нестача працівників, 18%- психологічне навантаження, 16%- дефіцит коштів.
Наталія Онисько та Олег Онисько, NGL.media розповіли про те, як важливо займатися розслідувальною журналістикою і як справді вона впливає на процеси в державі. «Ми робимо те, що менше роблять інші. Залишаємося нішевими, але разом із тим, виходимо на всеукраїнський рівень. Беремось за такі теми, які актуальні та цікаві для багатьох регіонів, - зауважила Наталія Онисько. Олег Онисько додав, що нішевих локальним медіа необхідно співпрацювати із всеукраїнськими ЗМІ. « Товариські стосунки допомагають, коли виходить якесь важливе розслідування і його є кому підхопити. Я все життя працюю у локальних медіа і переконаний, що є дуже багато хороших історій, які гинуть на локальному рівні. Але якщо у вас є історія, яка може прозвучати на всеукраїнський рівень, не стидайтеся, стукайтеся і співпрацюйте».
Крім виступів спікерів відбулися дискісії за участі регіональних ЗМІ. "Локальні медіа: працювати не можна зупинятись» над цією темою дискутували Олександр Пилипенко з Локатор Медіа (Бердянськ-Ужгород), Ірина Блаженко Galka.if.ua (Івано-Франківськ) та Віталіна Макарик із «Слово правди» (Володимир). «Ми не пропустили жодного номера з початку повномасштабного вторгнення. Ми думали про те, як далі рухатись. Зареєстрували онлайн-видання. Концентрувалися на темі переселенців, допомагали людям»,- поділилась Віталіна Макарик.
«Можливості для медійників: де шукати натхнення та гроші» Саме на цій панелі презентувала результати дослідження "Донорське полі для медіа в Україні" від Lviv Media Forum Ольга Білоусенко, голова дослідницького відділу Львівського медіафоруму
Ольга Ковальова, Ukrainian Association of Professional Photographers - UAPP розповіла, наскільки важливою є підтримка та просування українських фотографів у світовій спільноті.
А далі про натхнення і гроші, і де їх шукати у медіа подискутували Діана Тищенко, Varosh, Вероніка Мороз, Суспільне Ужгород та Ольга Шостак, Львівський прес-клуб.
Не буде наше медіа стійким, як ми не триматимемося. Саме про те, як працювати з травмою і залишатися стійкими і здоровими були два заключні виступи Оксани Расулової, авторки курсу з журналістики травми для MDF. І Маріанни Колодій, психологині, директорки Центру ґендерної освіти при УжНУ, яскравий виступ якої змусив весь зал неабияк активізуватися наприкінці насиченого дня.
За словами організаторів Форуму, такий захід планують проводити щорічно. Тим часом Ужгородський прес-клуб вже планує наступні акції: фотовиставки «Закарпаття і війна. Два непрості роки» у найближчих європейських країнах.
До теми
- «Руки мають працювати швидше, ніж голова увімкне паніку»: історія бойового медика Мукачівського прикордонного загону
- Майже половина виявлених за рік онкологій на Закарпатті – це 3 та 4 стадії
- Операція, яка рятує життя: у Закарпатському кардіоцентрі вперше самостійно виконали операцію Бентала
- «Я просто попросив дати мені шанс стати оператором БПЛА»: військовий Чопського прикордонного загону Володимир
- Ціни на продукти в Україні: яйця дешевшають, хліб може подорожчати
- Закарпатців запрошують до участі у найбільшому міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить Землю»
- Дружба, перевірена війною: історія двох прикордонників Мукачівського загону
- Закарпатець – серед найкращих юних хіміків світу!
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів
- Закарпатські піротехніки виконують завдання з гуманітарного розмінування на Миколаївщині
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- "Міг замінити вчителя": закарпатський випускник набрав 600 балів із трьох предметів на НМТ
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- "Колись я соромилася називати себе художницею". Історія 23-річної мисткині Катерини Костик із Закарпаття
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода

До цієї новини немає коментарів