На Закарпатті вручили орден матері загиблого гвардійця

Хлопець зміг пережити бої за місто, вирватися з окупації і переїхати на Львівщину. Там вступив до університету. Хотів стати істориком і археологом. А коли в 2023 році зрозумів, що історію треба не лише знати, а і творити, то добровольцем вступив в лави Національної гвардії України. Мужньо і професійно Андрій виконував складні завдання і з усіх сил намагався помститися росіянам за загублені життя, скалічені душі, зруйновані українські міста і власні мрії. У серпні минулого року загинув захищаючи Батьківщину. Указом Президента України № 35/2024 від 29.01.2024 за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові нагороджений орденом «За мужність » ІІІ ступня (посмертно). Нагороду матері героя вручили керівництво Хустського району Закарпатської області і офіцери Національної гвардії України.
«Війна безжальна і забирає найдорожче, що в нас є – наших людей. Відважних, красивих, молодих, вмотивованих хлопців та дівчат. Тому ми повинні робити все від нас залежне, щоб залишатися гідними їхнього неоціненного подвигу», – заявив керівник Хустської районної військової адміністрації Віктор Сабадош.

«Він був старшим у відділенні. Окрім того, що був надзвичайно творчою людиною, писав вірші, Андрій проявив лідерські якості і вміння адаптуватися до будь-яких обставин. На штурм він мав йти в першій групі і не намагався знайти причини не робити цього, а спокійно прийняв завдання. Одного разу ми витягували суміжників, у яких були кульові поранення в голову. Він надавав їм допомогу і виносив на евакуацію, в той момент він чітко давав команди, що кому і як робити. В його характері і професіоналізмі ніхто не сумнівався, і всі слухались його. Потім ми з ним разом отримали поранення і разом нас везли на евакуацію, попри те, що поранення було важке, Андрій боровся, у нього вже закидалися очі, і він хотів відключатися. Але як би йому важко не було, він розмовляв з медиками довгий час. Маю за честь знати Його», – розповів побратим Андрія Прокопчука.
До теми
- Світло пам’яті на Пагорбі Слави в Ужгороді
- Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей: сімейне опитування дітей і батьків
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- "Ми не можемо щось дати, якщо самі цього не маємо", — Василь Мандзюк про роботу капелана в тилу
- ID-паспорт для пораненого військового - без черг, бюрократії й затримок
- «Бограч-index» – жовтень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 2,1%
- Юрій Комарницький: “Україна - це стіна, яка стримує ворога, щоб існувало вільне суспільство”
- Закарпатців запрошуєть реєструватися га School of Resilience — безкоштовний проєкт для особистісного розвитку молоді
- Як працюють РЕБ-системи: український досвід «Бабая»
- На Закарпатті переселенка з Шостки вирощує понад 150 сортів троянд
- На Закарпатті реалізують проєкт комплексної підтримки ветеранів з громад «Повертаю себе собі»
- Селище Дубове розпочало спільно з румунською комуною Мірешу спільний проєкт з покращення готовності до природних загроз
- В Ужгороді відбувся круглий стіл про роль ветеранів у формуванні нової української еліти
- Квитки з Ужгорода до Європи вже у продажі: розклад, ціни, вартість альтернативних маршрутів
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- "Книга рекордів України" поповнилась рекордом, у якому брали участь і закарпатці
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- В Ужгороді другий день поспіль тривають протести проти закону щодо НАБУ і САП

До цієї новини немає коментарів