Згоду на публікацію не давали: священники УПЦ із Закарпаття прокоментували свою появу у календарі російської церкви

Фотографії чотирьох священників УПЦ із Закарпаття потрапили до патріаршого календаря Російської православної церкви на 2024 рік.
Мова йде про митрополита Мукачівського та Ужгородського — Феодора, митрополита Хустського та Виноградівського — Марка, єпископа Свалявського — Іларія та єпископа Угольського — Симеона.
Фото календаря опублікував на своїй сторінці у Facebook митрополит Білоцерківський ПЦУ Євстратій Зоря.

22 грудня Мукачівська єпархія УПЦ на своїй сторінці у Facebook прокоментувала свою появу у російському патріаршому календарі РПЦ на 2024 рік. Там зазначили, що згоду на публікацію даних у вказаному календарі не надавали.
"Ця інформація призвела до дестабілізації та ворожнечі у суспільстві. Хочемо офіційно заявити, що згідно з рішенням Собору Української Православної Церкви від 27 травня 2022 року наша УПЦ прийняла новий статут, де чітко зазначено, що митрополит Київський та всієї України не є постійним членом Священного Синоду РПЦ та архієреї УПЦ ніякої участі не приймають у соборах та житті РПЦ. УПЦ є самостійною і незалежною. Керівний центр УПЦ знаходиться у місті Київ. Предстоятелем церкви є Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Онуфрій", — йдеться у повідомленні.
Секретар Хустської єпархії УПЦ Іван Розман у коментарі Суспільному сказав, що дозволу на розміщення своїх світлин та даних єпископи єпархії також не давали.
"Ми не можемо нести відповідальність за те, що виставляє та поширює російська церква. Ми ніякої згоди ні на які публікації наших фотографій та даних не давали. 27 травня 2022 року згідно з рішенням Собору Української православної церкви ми проголосили незалежність від Російської православної церкви. Тому відповідальності за те, що публікує РПЦ ми не несемо. Адже публікувати вони можуть будь-що", — розповів Іван Розман.
До теми
- ПДВ для ФОПів вдарить по місцевих бюджетах і цінах — позиція підприємців
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- На Закарпатті у 2025-му народились 8136 малюків
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"
- Чому на Закарпатті виникають відключення світла та як працюють погодинні графіки
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Довгожитель із Закарпаття відзначив 100-річний ювілей
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Закарпатські кардіологи увійшли до рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття»
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання
- «Бджолині крильця» родини Ленделів: від селекції карпатської бджоли до порятунку пасічників з усієї України
- «Іграшка для воїна»: майстер-клас в Ужгородському замку
- Довга дорога до школи. Як школярі в гірському закарпатському селі ходять щодня по 8 км на навчання

До цієї новини немає коментарів