В УжНУ дискутували на тему «Кордон та його впливи на соціально-економічний розвиток» зі словацькими партнерами

Модерували дискусію проректорка з науково-педагогічної роботи, проф. Мирослава Лендьел та керівниця Центру аналізу регіональних ризиків, заслужена діячка науки і техніки України Світлана Мітряєва.
“Ми працюємо в непростих умовах вже дев’ятий місяць. Коли ми розпочали роботу над проєктом “Безпечний та інклюзивний кордон між Словаччиною та Україною” у 2021 році, насамперед думали про те, як облаштувати наш спільний кордон на засадах сталості, інклюзивності та безпеці, які впливатимуть на зростання соціально-економічного потенціалу та можливостей для українців, словаків та інших етнічних груп, які проживають в прикордонних регіонах. Ми дуже плідно працювали у лютому – це була робота пов’язана і з практиками, і експертами, і науковцями. І надзвичайно цінно, що після 24 лютого було прийнято рішеннями трьома командами партнерів з України, Словаччини та Норвегії, що без сумніву проєкт буде трансформованим, але продовженим. Фактично зараз він уже приходить до своєї фінішної прямої і ми вже можемо говорити про чимало його наукових, експертних та практичних результатів” – зазначила проректорка Мирослава Лендьел.
Світлана Мітряєва, яка відповідала за практичний сегмент проєкту, наголосила: “Я вважаю, що незважаючи на всі труднощі, ми достойно виконали нашу частину проєкту, який на сьогодні є вже майже завершений. Було проведено низку дуже важливих заходів як на території Словаччини, так і на території України. Проєкт є багатошаровим. Мені було доручено організацію стажувань, семінарів, навчання митників, прикордонників та багато іншого. Також хочу висловити вдячність нашим словацьким партнерам, які незважаючи на дуже велику напругу прийняли рішення про продовження проєкту. А також мені дуже приємно, що наш університет разом з Пряшівським університетом проводить науково-аналітичну роботу та соціологічні дослідження”.
“Безпечний та інклюзивний кордон між Словаччиною та Україною” (SIBSU) – це міжнародний проєкт, який реалізується Бюро прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії поліцейського корпусу МВС Словаччини, Митним директоратом Словаччини, словацькою Асоціацією зовнішньої політики у партнерстві з Державною прикордонною та митною службою України, УжНУ, Пряшівським університетом та Центром аналізу регіональних ризиків за підтримки “Apenhet” (Норвегія). Головною метою проєкту є сприяння обміну передовим досвідом між представниками прикордонних відомств та митних служб Словаччини, України, та Норвегії; виявлення та використання можливостей поглиблення інтегрованого управління кордонами та сприяння Україні в отриманні повноправного членства в ЄС.
Також до дискусії долучилися: старший науковий співробітник Словацької асоціації зовнішньої політики, професор Александр Дулеба; директор прикордонної поліції (Словаччина) Ладислав Хабречек; начальниця відділу комунікації Митної адміністрації Словацької Республіки Мартіна Рибанська; заступник директора Центру аналізу регіональних ризиків Анатолій Головка; начальниця юридичного управління Закарпатської митниці, професор Лілія Дорофеєва; начальниця групи міжнародного співробітництва Чопського прикордонного загону Наталія Хоружа; керівниця пресслужби Чопського прикордонного загону Олена Трачук. Крім того до обговорень приєдналися студенти спеціальностей “політологія” і “публічне управління та адміністрування” факультету суспільних наук.
Ганна Фельцан, Інформаційно-видавничий центр УжНУ
До теми
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
- "Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
- «До повномасштабної війни я всіма способами намагався уникнути строкової служби, а зараз відчуваю себе, як у сім’ї…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я вірю, що все буде добре, адже я Лакі – щасливчик!» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я кілька років відмовляв батька йти армію, але він не витримав дома й мобілізувався в наш підрозділ…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Тоді ми вже знали, що кільце закривається..." Історія закарпатця, захисника Дебальцева
До цієї новини немає коментарів