Ще один «Орлан» долітався: 128 бригада збила новітній російський дрон
Штурмовики «Закарпатського легіону» записали на свій рахунок ще один збитий російський безпілотник «Орлан-10». Повітряну ціль знищили з переносного зенітно-ракетного комплексу. Відео фіксує, як «Орлан», всупереч своїй гордій назві, з димовим шлейфом безпорадно падає з висоти й гучно гепається об землю, а його рештки символічно догорають у засіяному українському полі.
«Орлан-10» – один із новітніх дронів росармії, який оснащений відеокамерами з кутом огляду 360 градусів, може підніматися на висоту до 5 км, а в автономному режимі відлітати від пульту управління аж до 600 км. За допомогою цього дороговартісного апарату росіяни не тільки коригують артилерійський вогонь, але проводять радіорозвідку й глушать мобільний зв'язок. «Орлан-10» літає зі швидкістю до 150 км і може перебувати в повітрі до 18 годин. Однак цей конкретний дрон своє вже відлітав.
Нагадаємо, що раніше бійці 128 бригади також знищили дрон «Орлан-10», за допомогою якого ворог обстрілював не тільки позиції наших військових, а й мирні села за лінією фронту.
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада - Закарпатський легіон
До теми
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
До цієї новини немає коментарів