Щодня 9 поїздів і тисячі консультацій: як закарпатські угорці в Загоні допомагають біженцям з України
Більше тижня на ногах: як це – зустрічати 9000 біженців щодня
На залізничний вокзал у Загоні (прикордонне угорське містечко) щодня з Чопа (прикордонне українське місто) приїжджає 9 електропоїздів. У кожному зараз переїжджає близько тисячі українських біженців.
Усі ці люди прямують у Європу, ховаючись від жахіть війни. Тут, у Загоні, всіх, хто приїхав, зустрічають місцеві волонтери та перекладачі. Серед останніх – дві українки, угорки за походженням, які з першого дня війни допомагають біженцям, здійснюючи переклади. Дівчата кажуть, українське вітання, тепле слово, яке привітно звучить на чужій землі, заспокоює українців одразу – люди розуміють, що мовного бар’єру принаймні на цьому етапі подорожі немає і вони отримають допомогу.
«Ми тут з першого дня війни: приїхали до родичів, привезли дітей, а відтак залишилися і кожного дня, починаючи з 24 лютого, зустрічаємо кожну електричку, яка слідує за маршрутом «Чоп-Загонь, – розказує Вікторія. – Ідемо на вокзал, протягом цілого дня перекладаємо всім, хто приїжджає, необхідну інформацію, розповідаємо про все, що людям потрібно знати, починаючи від придбання квитків і закінчуючи тим, куди і в яких випадках звертатися за відсутності документів, де є можливість зупинитися – тимчасово чи на більш тривалий час. Тобто, ми тут здійснюємо першочерговий супровід: комусь треба телефон поповнити, зв’язок налагодити, рідних повідомити – все допомагаємо!»
На вокзалі всім, хто приїжджає, пропонують гарячі напої – чай чи каву, а також гарячі обіди.
Люди можуть тут трішки відпочити, оговтатися, зорієнтуватися. Хтось одразу оформлює квитки і їде далі, хтось просить притулку і оформлення статусу біженця. Хтось взагалі настільки розгублений, що не знає, що йому робити.
«Інформуємо приїжджих – тих, хто не знає, куди рухатися далі, – про тимчасовий притулок у Загоні: місцева влада облаштувала в школі приміщення, де можуть переночувати українські біженці, – розказує Андрея. – У школі приблизно 200 ліжкомісць, тут усі отримують їжу, воду, чай, мінімальні фрукти, діти можуть поласувати солодощами. Також місцеві пропонують необхідні засоби гігієни, є окрема кімната мами і дитини, в якій все без винятку, починаючи від пелюшок до одягу, вологі серветки, тут же гігієнічні прокладки, зубні щітки, пасти, пляшечки, суміші, пюре, печиво тощо – все, що тільки потрібно».
Усі біженці перебувають у теплі: хтось спить на матрацах, хтось – на розкладачках, кожен має подушку і ковдру.
Це все принесли до тимчасового притулку волонтери та зорганізувала місцева влада, вона ж постійно підвозить продукти харчування, поповнює запаси. Щодоби в тимчасовому притулу чергує лікар – він надає допомогу всім, хто цього потребує, консультує.
А до тварин, яких господарі не захотіли залишати напризволяще, приїжджає ветеринар.
На моє питання, чи не важко працювати в такому режимі щодня уже більше тижня, дівчата відповідають:
«Хіба це – важко? Важко тим, хто там, на Сході, в Херсоні, Харкові, під Києвом. Серце розривається, коли думаєш, як нелюди вбивають невинних людей, захоплюють нашу землю… Але ми вистоїмо! Все буде Україна!» – каже Вікторія.
А Андрея додає: «Більше важко морально зараз, на фізичну втому ми вже звикли просто не звертати увагу… А ось коли бачиш очі цих розгублених людей, коли реально сльози течуть по щоках, коли вони виходять з електрички, коли тут зустрічають родичі десь із Європи своїх рідних і вголос плачуть – це так важко спостерігати, що словами не передати…»
«Добираються по чотири дні…»
Харків, Київ, Франківщина, Чернівці, Запоріжжя, Херсон та Одещина – українці в Загоні з усієї України. Біженці розказують свої історії подорожі до Угорщини: той, хто ближче, дістався сюди доволі швидко, хтось добирався довше, а є й такі українці, які по три-чотири дні їхали…
«Багато хто з тих, хто приїхав, бере квиток і прямує до Будапешта, там також організований центральний пункт прийому біженців, де їх зустрічають і також надають всебічну допомогу, – розказує Вікторія. – Більшість українців їдуть в аеропорт, а вже відтак рушають на Німеччину, Португалію, Італію, Францію, Іспанію, Люксембург… У багатьох є родичі в цих країнах, за кимось навіть в Загонь приїжджають».
Усі українці, які їдуть територією Угорщини, отримують квитки по залізниці безкоштовно, розповідає Андрея: «Усім, хто пред’являє українські документи, одразу в Загоні надають безкоштовні квитки по території Угорщини. Це – рішення уряду, тож така допомога наразі є дуже слушною».
Прошу розповісти, що кажуть люди. Андрея зразу розказує про двох мешканців тимчасового притулку – літніх дідуся й бабую, які приїхали з Івано-Франківщини, привезли онука. Хлопчикові 6 років, він має діагноз «аутизм», і зараз за дитиною приїхала з Італії мати. Жінка забрала дитину з кордону дитину, а ось її батьки їхати в Європу відмовилися навідріз: кажуть, народилися в Україні й не хочуть покидати її нізащо… На жаль, наразі в Загоні літня пара поки що «застрягла»: виявилося, що вони не мають закордонних паспортів і в’їхали в Угорщину за тимчасовою спрощеною процедурою з українським паспортом, а ось назад такої процедури не існує. Літнім людям допомогли звернутися до консульства України в Угорщині, тож наразі вони чекають на вирішення питання».
«Учора зустрічали і відправляли групу з Чернігівської області, – каже Андрея. – Серед них молода мама з 2-річною дитиною на руках. Каже, їх дуже швидко посадили на автобус і вивезли, що вона не встигла нічого взяти. Їдуть до Італії, дома, каже, всі залишилися і страшенно переживає за них…».
…Ми записали цю розмову ввечері 2 березня. Зараз на вокзалах уже менше людей, але напруга загалом не спадає. Вікторія та Андрея поки що в Загоні, кажуть, працюватимуть до того часу, поки буде в них потреба. А потім повернуться додому – відбудовувати Україну.
Спасибі вам, дівчата!
Наталія Петерварі
KISZó.news
-->
До теми
- "Мрію, щоб ворог розбив "Іскандером" за 3 млн доларів саме наш Patriot", – розробник муляжів Михайло Роман
- Планували перепливати Тису: прикордонники затримали чергових ухилянтів
- "Дрони помсти": рідні та друзі полеглого захисника Данила Богуславського передали безпілотники для ЗСУ
- В Ужгороді презентували видання «Августин Волошин: шлях у безсмертя»
- Учителі Закарпаття проходять сертифікацію: експерти з усієї України оцінюють їхню майстерність
- Війна і регіональна журналістика: закарпатські медійники взяли участь в опитуванні щодо розбудови толерантного інформаційного простору
- Андрій «Бродяга» Ткачук: «Не є чимось героїчним втопитися в Тисі…»
- «Бограч-index» – квітень 2024: за місяць продукти подешевшали на 1,2%
- Альпіністка із Закарпаття Ірина Галай підкорила одну з найнебезпечніших гір у світі Аннапурну
- Працівники Центру культури провели майстер-клас у «Дорозі життя»
- Присвятив себе служінню пораненим: історія військового капелана Павла Сосницького
- Закарпатські гвардійці-вогнеборці відточують вміння гасити пожежі
- Повернення до життя: навіщо відновлювати річки і чи це взагалі можливо?
- Уродженець Закарпаття, який захищав Маріуполь, отримав квартиру
- Медики обласної клінічної лікарні консультуватимуть військових разом із американськими колегами
- В Ужгороді у замку пластуни відзначили 112-річчя першої присяги
- Рятує життя на фронті: історія патрульної поліцейської з Ужгорода Марії Семенюк
- Нова шахрайська схема: зловмисники обіцяють українцям швидке оформлення паспорта
- ТОП-10 закарпатських кондитерських. «Закарпаття - солодке серце України»
- «Бограч-index» – квітень 2024: за місяць продукти подешевшали на 1,2%
До цієї новини немає коментарів