Вогнеборці з Божою поміччю: на Закарпатті діє пожежна частина, яку заснував пастор

Про це кореспонденту Укрінформу розповів волонтер пожежної станції села Дерцен, куратор місцевої церковної громади Іван Шандор.
“Наша волонтерська пожежна станція довгий час була єдиною в Україні церковною пожежною командою, зараз на Закарпатті є ще одна така - у селі Вари на Берегівщині. Ми починали працювати 15 років тому, зараз на станції задіяно 47 добровольців, все це жителі Дерцена та члени нашої місцевої реформатської громади”, - повідомив Іван Шандор.
За його словами, працюють дерценські пожежники на волонтерських засадах, чергуючись.
“Як правило, у кожного є офіційна робота, на місяць кожному припадає відчергувати на станції тричі. З роботи відпускають без проблем. З нами в команді працює також лікар. Часом буває, що на пожежах треба надавати першу медичну допомогу, то це робить донька нашого пастора,” - розповідає він.
Пожежна частина розташована в центрі села Дерцен, вона знаходиться за сто метрів від місцевого реформатського храму. Усі добровольці є прихожанами місцевої реформатської громади, в команді служать абсолютно безкоштовно.
“Це як хоббі, вважайте: хтось любить рибалку, а хлопці з нашої команди — гасити пожежі та рятувати людей,” - пояснює Іван Шандор.
У дерценських пожежників є 5 спецавтомобілів, костюми, уся необхідна амуніція та інструмент. Це все було надано добровольчій частині як допомога, частково церквою, частково від країн ЄС, найбільше — з Угорщини (Дерцен село, де 99% населення — етнічні угорці, також тут проживає найстаріша та друга за кількісними показниками реформатська громада краю). Останній автомобіль, який подарували дерценським пожежникам-добровольцям, надійшов зі Швейцарії.
Цікавлюся у пана Шандора, що найчастіше доводиться гасити. Іван Шандор відповідає, що це, як правило, приватні будинки та господарські споруди в околицях. Місцеві знають два номери телефонів, за якими можна завжди додзвонитися до дерценських пожежників. Хоча, каже Шандор, за роки існування станції волонтери брали участь і в гасінні масштабних пожеж (як це, до прикладу, була пожежа на лижній фабриці Фішер влітку в Мукачеві) і навіть якось гасили старовинну дерев'яну церкву.
Речниця Управління ДСНС на Закрапатті Наталя Батир зі свого боку відмічає, що дерценські пожежники в області мають дуже добре реноме та є великою підмогою в роботі професійних пожежників з інших частин ДНСН.
“Дерценські пожежники довгий час були єдиною такою церковною пожежною командою в Україні, минулого року ще одну на Закарпатті відкрили в селі Вари, там також вона заснована при реформатській громаді та фінансується реформатською церквою. Дерценська команда пожежників, зі свого боку, передала їм одну зі своїх пожежних машин", - розповіла Наталя Батир.
Вона відзначила, що професійні рятувальники з дерценськими пожежниками дуже тісно співпрацюють.
"У нас налагоджена та скоординована робота. Наприклад, якщо пожежа стається поблизу Дерцена, першими виїжджають саме вони, а тоді вже за потреби підтягуються пожежники із частин ДСНС. Також на великих пожежах їхня допомога дуже суттєва — дерценські пожежники мають велику 6-тонну водовозку, як у “Водоканалу”, участь такої техніки суттєво впливає на перебіг гасіння пожеж”, - відзначила Наталя Батир.
Ну і ще, що показово, вона відмітила, що в цьому році дерценські пожежники передали ДСНС-никам своє обладнання та костюми: їх добре спонсорують європейські організації та реформатська церква, тому часом буває так, що нових костюмів чи інструменту для роботи їм забагато.
Офіційно дерценська добровольча пожежна частина при реформатській церкві запрацювала 22 грудня 2005 року, це була ідея пастора місцевої реформатської церкви Міклоша Жуковського. Починали вони з однієї пожежної машини та п'яти добровольців. Тож, за декілька днів вони святкуватимуть невеличкий ювілей.
Сьогодні поспілкуватися з унікальними пожежниками в Дерцені можна в рамках культурного шляху села Дерцен, який запрацював цьогоріч в селі зусиллями закарпатського гіда Максима Адаменка та фінансується Українським культурним фондом.
Тетяна Когутич, Ужгород-Дерцен.
Фото: Сергій Гудак та Тетяна Когутич
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Мить, яку варто побачити: в горах Закарпаття квітне червона рута
- Як заморозки вплинули на урожайність у краї?
- Закарпаття: менше випадків туберкульозу, але тривожна динаміка з гепатитом В
- Пейзаж в об’єктиві тепловізора від військового Владислава Товтина можна придбати на благодійному аукціоні
- Український природний рекорд! На Закарпатті зафіксували найвищу в Європі дуґласію тисолисту
- Працівники Ужанського нацпарку облаштували готелі для бджіл
- Під час виходу з «Азовсталі» потрапив у полон: на Закарпатті зустріли воїна, якого звільнили під час великого обміну полоненими
- Свято Міри в Лазещині і шлях до відродження вівчарства: репортаж з полонин
- Родини ветеранів українсько-російської війни беруть участь у проєкті відновлення ментального здоров’я на Закарпатті
- «Бограч-index» – травень 2025: за місяць продукти подешевшали на 2%
- На Закарпатті проживає 24 621 багатодітна сім’я й 59 жінок області мають звання «Мати-героїня»
- Шахрайські схеми з рідними полонених і зниклих безвісти
- «Но, раз дякуву, з мене кавіль»: 100+ колоритних фраз, які ви почуєте тільки на Закарпатті
- На Закарпатті продовжують реабілітаційні заходи для бійців, які повернулися із зони бойових дій
- Захисник "Азовсталі" з Чопа Олексій Чорпіта провів у полоні майже три роки. Вдома на нього чекали мама та сестра
- Поливаний понеділок: традиції, обряди та цікаві факти
- Богдан Андріїв: "Нехай у кожному серці Великдень запалить промінь любові, надії та єдності"
- Світле свято Воскресіння Христового - головні традиції та звичаї Великодня
- Людмила Губаль: «Писанка — це лист до Бога»
- Як на Закарпатті створюють традиційну бойківську писанку: техніка та орнаменти
До цієї новини немає коментарів