Оригінальна ідея: ужгородський письменник розповів, як заманити до нас закордонних туристів

Звичайно, згідно з правилами нашої гостинності, ми старалися їх порадувати й трохи здивувати і, як це у нас прийнято, робили все або майже все, щоб їм було весело, смачно, цікаво і комфортно, – пише Bandy Sholtes для Varosh.

Показували їм місто, возили у гори, годували голубцями і кремзликами, лякали нашими дорогами і самогоном, знайомили з красунями, водили на дискотеки, розповідали про місцеві звичаї і локальну історію, перекладали анекдоти і смішні пригоди.

Само собою, були речі, які подобалися їм більше, а були, що менше. Наприклад, на одній вечірці нас з англійцями пригощали гуркою і вони спитали, що це таке. Коли я пояснив, деякі з них поблідли і всі, вибачившись, відмовилися це їсти. І зовсім не тому, що були вегетаріанцями – просто легені й серце з рисом, запаковані у кишки свині здалися їм занадто екзотичним блюдом. Ну, як для нас якісь смажені черв’ячки десь у Азії.

Або ті ж англійці накупили маленьких соків у тетрапаках (з написами українською «сік» і російською «сок») і повезли у подарунок друзям, бо для них було смішним, що на них написано сoк, а cock на англійському сленгу означає еее, щось таке, заради чого варто повезти сік у Англію.

Чи от словакам було прикольно зустрічати такі написи, як на секс-шопі «Він і Вона», що вони прочитали як Біг і Бога. Або занесло нас з ними в бар «Тарантіно», що для них звучало «Тапагтіго». Ну, а загалом ті словаки провели в Ужгороді два дні, ходячи з бару в бар, і вже з десятої ранку пили пиво, горілку і куштували різні місцеві смаколики. Причому майже усюди наші офіціанти та бармени переходили на словацьку і радо допомагали розібратися туристам у меню – пояснювали склад страв, як от «крумплі по-селянськи» чи «вареники з бринзою». Закінчили вони свій день у стриптиз-барі, де їм теж дуже сподобалось.

Подібних історій можу розповісти сотні, але ось до чого веду. Майже усі без винятку іноземці раділи і дивувалися тому, наскільки у нас все дешево. Ну, звісно, в порівнянні з їхніми цінами. Особливо на алкоголь та цигарки. Багато хто курив у нас не тому, що курить, а тому, що це дешево, гріх не скористатися.

Та що тут казати, якщо навіть киянам і одеситам наші ціни здаються майже смішними.

Так от, і коли в нас збираються конференції, турєвроцентри і з’являються тематичні матеріали у ЗМІ, де мова йде про те, як привабити в Закарпаття і в Україну наших та закордонних туристів, мені завжди хочеться підказати очевидну, як на мене, річ. Рекламувати нас треба починати з цін на пиво, горілку, вино і цигарки.

Знаю, такий підхід багатьом не сподобається. Як так, та невже в нас немає нічого кращого, цікавішого і гарнішого, ніж ці підакцизні товари? Звичайно є. Але повірте, у всіх країнах є багато цікавого і гарного. А туриста треба чимось заманити.

Для наглядного прикладу подивіться на Голландію. Ви думаєте, що мільйони туристів їздять туди тільки для того, щоб любуватися тюльпанами, архітектурою і музеями? Щоб скуштувати сотні видів голландського сиру? Так, і для цього теж. Але треба мати на увазі, що конопель і продуктів коноплі продають в Амстердамі на сто мільйонів євро в рік. Це не рахуючи інших міст Голландії. Наприклад, у 2017 році в Нідерландах побувало 17 мільйонів туристів. А це стільки ж, скільки у цій країні населення. Уявіть собі на секундочку сорок мільйонів іноземців у рік в Україні.

Звичайно, це важко підрахувати, але я впевнений, що не менше половини їдуть туди тому, що там легалізовані легкі наркотики. А коли вони вже приїхали, то і архітектуру заодно подивляться, музеї відвідають, в ресторанах посидять і сиру додому повезуть.

Схожим чином можна було б заманити туристів в Україну цінами на підакцизні товари. А коли вони вже приїдуть, то заодно і Карпати подивляться, і в Чорному морі скупаються, і в містах прогуляються, і борщ та вареники скуштують. Тут вже таке – кому що цікаво. Хтось любить нічне життя міст, хтось тишу лісу, а хтось лижі чи фестивалі.

Починати ж із чогось треба.

P.S. Ну і це я ще про стоматологічний туризм нічого не казав, а я вже особисто знайомий з трьома латишами, які приїздили в Ужгород на кілька тижнів, щоб капітально відремонтувати зуби. Вгадайте, що вони пили, коли святкували закінчення курсу лікування.

Bandy Sholtes, спеціально для Varosh

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі