Як живуть біженці у притулку на Закарпатті?

Сьогодні обличчя цих дітей усміхнені. Вони охоче спілкуються з аніматорами, обіймаються та тримаються за руки. Для українського суспільства імена цих дітей дещо незвичні. Та для найменших адаптація до нового оточення та культурного середовища проходить значно легше, аніж для дорослих. На камеру більшість говорити не хочуть. Хтось посилається на мовний бар’єр, а хтось просто соромиться. Айан із Сомалі – радше виключення. Дівчина розповіла, що вже 4 роки живе в Україні. Приїхала сюди через військовий конфлікт, який триває на батьківщині ось вже третій десяток років.

Зараз тут живуть 50 дорослих та 22 дитини. До дня біженця у притулку для них організували свято. Найменші мешканці закладу отримали подарунки.
В притулку організували і групу і для вивчення комп’ютерної грамотності: це може знадобитись у роботі. Біженцям та тим, хто цей статус ще не отримав, всіляко допомагають інтегруватися в українське суспільство. Тут їх вчать жити з чистого аркушу. Нерідко мешканці притулку знаходять свою половинку. Також не залишають без правової допомоги, яку вони отримують безкоштовно.
Процес інтеграції для цих людей непростий. Хоч в більшості інший колір шкіри та інша культура, вони мають право на повноцінне життя та мирне небо над головою. І вони як ніхто потребують підтримки та розуміння.
Джерело: М-Студіо
До теми
- «Я просто попросив дати мені шанс стати оператором БПЛА»: військовий Чопського прикордонного загону Володимир
- Дружба, перевірена війною: історія двох прикордонників Мукачівського загону
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- Говерла за спиною, далі – Румунія: охорона кордону високо в горах
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- Нюх, якому неможливо завадити: історія тандему прикордонника Олексія та його службового собаки
- На Закарпатті навчання у школах завершили більш ніж 11,2 тис. випускників
- «Рано чи пізно зброю до рук доведеться взяти кожному чоловіку»: закарпатський прикордонник про ціну нашої свободи
- П’ять днів для відновлення сил: реабілітація закарпатських прикордонників після передової
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- ТОП-10 українських письменників, які писали про Закарпаття

До цієї новини немає коментарів