Делікатний декор модерної архітектури в Ужгороді, або що треба знати про "штучний камінь"


Чи не єдиним декором на спорудах функціоналізму, експресіонізму, традиціоналізму та пуризму є стрічковий ледь помітний візерунок, зазвичай нанесений на кутах фасадних стін, навколо вікон та порталів, на перепадах різних поверхонь тиньку. Цей делікатний декор у спеціалізованій літературі має назву “штучний камінь” (faux stonework — англ., umlý kámen—чеськ.).

Обрамлення в вигляді штучного каменю можна віднести до найбільш працезатратних і водночас найбільш вишуканих декоративних способів завершення поверхні фасаду. Його робили зі спеціальної тинькової суміші, яку, після нанесення на поверхню стіни, залишали на період від 5 днів до 2 тижнів, аби маса застигла до необхідної консистенції. Коли поверхня ставала достатньо твердою, майстри-каменярі за допомогою каменярських інструментів і технік створювали ефект, що імітує насічки на натуральному камені.

В Ужгороді суміші обрамлення “штучний камінь”зустрічаються переважно червоних, жовтих, білих і сірих кольорів нюансних відтінків. Глибина перепаду відносно лицьової шліфованої поверхні декору варіювалася від 2 до 20 мм.

Попри надзвичайно кропіткий процес досягнення ефекту “штучного каменю”, він є на більшості будівель міжвоєнного періоду в Ужгороді, так само як і на спорудах архітектури модернізму Чехословацької Республіки та інших країн Європи. Навіть більше: саме за збереженим “штучним каменем” можна ідентифікувати період побудови деяких модерністичних будівель нашого міста, які за останній час були перебудовані власниками до невпізнаваності.


Джерело: medium.com
До теми
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
- В Ужгороді покажуть документальний фільм про евакуацію цивільних із прифронтової Костянтинівки
- В Ужгороді розпочався «Чендей-фест»: визначили найкращих авторів малої прози та сценаріїв
- «Alpa» в Ужгороді: як століття тому рекламували легендарну францовку
- Світовий стандарт у дії: чому серце пацієнта в Закарпатському кардіоцентрі лікує не один лікар, а ціла команда?
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- Інвестиція у майбутнє: скільки коштує навчання в УжНУ у 2026 році та як змінилися цінники?
- Майже половина виявлених за рік онкологій на Закарпатті – це 3 та 4 стадії
- Операція, яка рятує життя: у Закарпатському кардіоцентрі вперше самостійно виконали операцію Бентала
- В Ужгороді завершилася літня школа гончарства просто неба
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою

До цієї новини немає коментарів