У 20-х роках минулого століття малознана Підкарпатська Русь, чи то пак теперішнє Закарпаття, відкрилася багатьом по-новому. Ввійшовши до складу Чехословаччини, ці землі, що стали найсхіднішою, але й найменш розвинутою в різних сферах, частиною Республіки, були майже «дикими», але від того ще більш мотивували до пізнання. Розвивається туризм, прокладаються маршрути, створюються туристичні мапи. Однією з особливостей таких карт були позначення, де серед інших туристичних «магнітів» (гір, річок, замків, курортів і хостелів) були відмічені дерев’яні церкви, які знаходилися чи не в кожному населеному пункті Закарпаття.
20.12.2020, 20:00