Він зустрів повномасштабне вторгнення у кабіні БМ-21 «Град», зупиняючи російські колони на підступах до Києва

Сьогодні його зброя це важкий безпілотник «Вампір», який не лише нищить ворога, а й рятує життя наших бійців. Як артилерист став одним із тих, хто змінює правила сучасної війни?

«Коли почалася війна, я хотів одразу піти служити, але тоді народилася дочка, потрібно було допомагати дружині. У 2016 році донька трохи підросла, і я підписав контракт», — згадує військовий.

Службу він розпочав у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді на БМ-21 «Град», пройшов шлях від навідника до головного сержанта вогневого взводу. Під час оборони Києва його розрахунок працював по ворожих колонах та місцях зосередження окупантів.

За мужність і професіоналізм, проявлені під час оборони столиці, Віталій був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «Захиснику Вітчизни» та медаллю «За взірцевість у військовій службі». Згодом, виконуючи бойові завдання на Запорізькому напрямку, військовий отримав відзнаку оперативного командування «Південь» та був удостоєний ордена «За мужність» II ступеня.

«Коли після роботи показували відео уражень, розумів: усе ми зробили правильно. Вони прийшли на нашу землю, і їм тут не місце», — говорить захисник.

Після років служби в реактивній артилерії Віталій вирішив опанувати новий напрямок, важкі ударні дрони.

«Зараз війна значною мірою стала війною безпілотників. Важкі бомбери виконують не лише бойові завдання, а й доставляють логістику туди, куди не може доїхати транспорт. Це один із пріоритетних напрямків», — переконаний він.

Навчання на оператора «Вампіра» тривало лише два тижні, але, зізнається військовий, перший політ запам’ятався надовго.

«Перший раз взяв пульт у руки, то руки так тремтіли, що важко було втримати. Але згодом звик. Це справа практики».

Сьогодні екіпаж «Ванги» виконує широкий спектр завдань — від забезпечення передових позицій до бойової роботи.

«Коли доставляєш хлопцям необхідне, розумієш, що вони забезпечені хоча б на день-два. А коли працюєш по ворогу й бачиш результат своїми очима — це зовсім інші відчуття. Для мене однаково важливі і логістика, і бойова робота», — каже військовий.

Після війни він планує залишитися у війську.

«Хочу після війни перевезти сім’ю до місця служби, купити квартиру й продовжувати служити Україні. Покидати військо не планую».