В Ужгороді підбили підсумки міжнародного проєкту «Зелені скарби Карпат»

Головною метою проєкту стало оновлення підходів до природничої освіти, залучення дітей і молоді до пізнання Карпат та формування екологічної свідомості через практичний досвід.

У підсумковій конференції взяли участь українські та словацькі партнери, зокрема президент природоохоронної організації Machaon International Йозеф Беднар, міжнародний гірський провідник UIMLA Міхал Томко, а також освітяни, екскурсоводи, представники природоохоронної сфери, громадського сектору та органів влади.

Від ідеї до системного підходу

Як розповіла менеджерка проєкту «Зелені скарби Карпат» на Закарпатті Людмила Сорока, одним із ключових напрямів стала міжнародна співпраця та обмін досвідом із європейськими партнерами.

«Ми переймали досвід національних парків Шумави та Баварського лісу, де природнича педагогіка дуже глибоко інтегрована в освітні процеси. Нас вразило, наскільки органічно любов до природи закладена у всі програми, описані в методології згаданих нацпарків. Тож ми поставили собі за мету адаптувати ці підходи до наших реалій», — зазначила вона.

На основі цього досвіду команда створила посібник з екологічного виховання та природничої педагогіки. До нього увійшли понад 80 ігор, програми таборів, екоосвітніх турів, квести та напрацьовані маршрути Закарпаттям, а також окремий розділ «25 скарбів Карпат» із описами природних локацій.

Усі ці інструменти були не лише розроблені, а й апробовані на практиці під час роботи з дітьми.

Рік практики: від таборів до гірських маршрутів

У межах проєкту конманда провели 6 п’ятиденних таборових змін в Ужгороді, які охопили 180 дітей. Ще 154 учасники долучилися до занять екоклубу на Рахівщині, а понад 100 дітей — до природничих турів Ужгородським і Мукачівським районами.

За словами Людмили Сороки, інтерес до програм перевищив очікування: «На кожну зміну літнього табору в Ужгороді ми мали понад 200 заявок, хоча могли прийняти лише 30 дітей. Це показало, що на такі формати є високий попит, і що дітей справді можна зацікавити природою — якщо працювати через досвід, гру і залучення».

Важливо, що близько половини учасників становили діти внутрішньо переміщених осіб та військовослужбовців.

Окремими складовими проєкту стали конкурс «Карпатський сторітелінг», переможці якого відвідали зимовий навчальний табір у Словаччині. А ще — створення ековистави «Чарівний світ Карпат: Уроки Діда-Всевіда», яку переглянули понад 300 дітей.

Методологія як інструмент для щоденної роботи

Про створення Посібника з природничої освіти детальніше розповіла екологиня, методистка Ольга Величканич. За її словами, ключовим завданням було створити не теоретичний матеріал, а готовий інструмент для роботи.

«Ми хотіли дати педагогам набір інструментів, який можна одразу використовувати. Це і структура занять, і готові ігри, і рекомендації — від підготовки до екскурсії до підсумку, який допомагає дітям осмислити досвід», — зазначила вона.

Посібник складається з кількох розділів — від базових принципів роботи з дітьми на природі до тематичних блоків (вода, ґрунт, рослини, екосистеми) і практичних сценаріїв занять.

Координаторка таборів Олена Булина наголосила, що всі матеріали максимально адаптовані до реальних умов:

«Ми відбирали ті ігри, які можна легко застосувати — не лише педагогам, а й батькам чи гідам. У результаті маємо понад 80 активностей, які працюють з різними віковими групами і допомагають дітям пізнавати природу через дію».

Методичні матеріали доступні у друкованому, комп’ютерному та мобільному форматах, що дозволяє використовувати їх безпосередньо під час занять «у полі». Завантажити поібник можна за посиланням.

Навчання для тих, хто навчає

Окрему увагу в проєкті приділили роботі з дорослою аудиторією. Серія навчальних тренінгів охопила понад 150 учасників — педагогів, працівників національних парків, гідів та організаторів дитячих програм. Під час тренінгів команда презентувала посібник, розповідала, як працюють ігри та програми х дітьми в природі.

Експертка з екологічної освіти Оксана Кремінь підкреслила важливість саме такого формату.

«Щоб зацікавити дітей, спочатку має “загорітися” педагог. На тренінгах дорослі самі проживають цей досвід — грають, досліджують, і саме тоді з’являється бажання застосовувати це у своїй роботі».

За її словами, відгуки учасників показали високий рівень зацікавлення та готовність впроваджувати отримані знання на практиці.

«Карпатський сторітелінг»: коли гаджети — на користь

Ще однією важливою частиною проєкту стало залучення дітей до осмислення екологічних тем через знайомі їм формати, розповіла координаторка конкурсу «Карпатський сторітелінг» Ольга Павлова.

Так, у межах проєкту провели онлайн-конкурс «Карпатський сторітелінг»: дітям і підліткам запропонували розповісти про Карпати у фото, відео чи текстах.

«Ми хотіли не просто говорити з дітьми, а дати їм можливість через знайомі їм формати транслювати важливі речі. І виявилося, що ті ж соціальні мережі можуть працювати не лише як розвага, а як спосіб говорити про природу і впливати на інших», — пояснила Ольга Павлова.

Спільна робота — спільний результат

Велика частина заходів проєкту відбувалася на базі ПАДІЮНу в Ужгороді. Директорка закладу у своєму виступі на заключній конференції зазначила: у питанні виховання свідомості у дітей важлива співпраця громадського сектору та державних установ.

«Коли до освітнього процесу долучаються люди, які щиро зацікавлені в екологічній освіті, це дає дуже хороший результат. Ми як державна установа маємо свої можливості, але такі проєкти відкривають нові підходи і підсилюють нашу роботу» — сказала Світлана Ганущина.

Вона також підкреслила, що участь у проєкті дала нові знання як педагогам, так і дітям, і висловила сподівання на продовження подібних ініціатив.

У ході зустрічі команду проєкту відзначили подякою від Закарпатської обласної державної адміністрації за внесок у розвиток туристичної галузі та формування позитивного іміджу регіону. Нагороду вручила заступниця начальника управління туризму та курортів Закарпатської ОДА Олександра Горзов.

Під час конференції учасникам також представили та передали друковані напрацювання проєкту — українсько-словацькі словнички «Зелені скарби Карпат» і карткові ігри «Фауна Карпат» та «Карпатський квартет». У доступній формі вони допомагають пізнавати природу регіону. Частину накладу також передали зацікавленим освітнім установам і фахівцям, які працюють із дітьми.

Примірники посібника з екологічного виховання та природничої педагогіки, з огляду на обмежений тираж, передають освітнім закладам, бібліотекам, екологічним центрам і профільним організаціям за запитом — як практичний інструмент для впровадження природничої освіти.

Програма Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна реалізується в рамках фінансової програми Європейського Союзу на 2021-2027 роки, яка регулюється Європейською політикою згуртування. Програма має на меті сприяти розвитку угорсько-словацько-румунсько-українського прикордонного регіону, з особливим акцентом на зменшення розриву в розвитку української частини Програми. Територія Програми складається з наступних територіальних одиниць: повіт Саболч-Сатмар-Берег і повіт Боршод-Абауй-Земплен в Угорщині, Кошицький край і Прешовський край у Словаччині, повіти Марамуреш, Сату-Маре і Сучава в Румунії, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області в Україні. Програма надає фінансування ЄС для реалізації рішень спільних проблем через кордони для забезпечення стійкого, зеленого, здорового, привабливого та співпрацюючого прикордонного регіону. Програма сприяє адаптації до зміни клімату, забезпечує рівний доступ до медичної допомоги, покращує біорізноманіття, культуру та сталий туризм, а також співпрацю між громадянами, учасниками громадянського суспільства та установами.

Цей матеріал створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО “Щасливі діти” і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.