В Україні назріла реформа міжнародних перевезень: Uzhhorod Urban Mobility Forum 2025

За словами С. Деркача, фокус планів сталої мобільності в державі має будуватись на розвитку того транспорту, який допомагає людям подорожувати. Йдеться насамперед про громадський транспорт, у тому числі залізничний, і над цим на рівні держави стратегічно працюють.

«Насамперед працюємо про реформу автобусних перевезень, в тому числі міжнародних. Ця реформа давним-давно назріла, особливо з тієї точки зору, що авіаційне сполучення в Україні вже третій рік не працює», - додав заступник Міністра.

Це підтверджують і конкретні цифри: в Україні наразі 91% людей подорожують за кордон дорогами або автомобілями, або автобусами. І тільки 9% виїжджають за межі України залізничним транспортом. Кількість людей, котрі виїжджають чи в’їжджають, обраховуються мільйонами.

Тому наразі йдеться про три великі виміри, з якими працюєють в Україні.

Перший вимір – це європейська інтеграція, а отже, багато регламентів і директив, які торкаються в тому числі й сталої мобільності міст. Якщо Україна прагне в Європу, то повинна цим директивам відповідати. Одна з таких – Vision Zero – стратегія зі зменшенню кількості травматизму на дорогах. Інша – питання кліматичної угоди, екологічності, тобто збільшення кількості електротранспорту, розвитку мережі електрозарядних станцій, електромобілів і громадського електротранспорту.

«Другий вимір - це, звісно, вимір соціальний, про який ми сьогодні з вами говоримо, про те, що кожна людина повинна мати можливість добратися з точки А в точку Б громадським транспортом швидко, зручно безпечно та недорого. Тобто, це питання інклюзивності. Хороший приклад з цього приводу - як тестували питання безбар'єрності в Ужгороді на візках колісних.Я дуже радий, що в містах цим переймаються, але дуже багато залежить від того, щоб про це говорити, думати, планувати і фінансувати в тому числі. Бо можна багато говорити про те, що людина може дістатись на кріслі колісномуз з одного пункту в інший у місті, але якщо вона живе в передмісті, то якось із нього вона повинна дістатися туди, куди їй потрібно. А якщо громадський транспорт з приміста до міста не відповідає ніяким вимогам інклюзивності і безбар'єрності, то, звісно, як ми можемо, в принципі, говорити про рівні можливості для людей і про інклюзивність у наших регіонах», - додав С. Деркач.

На його думку, потрібно всім разом включитись і пропрацювати питання не тільки інфраструктури і питання, що стосується будівництва, а ще й питання співвідношення транспорту й інфраструктури.

Третій вимір – питання створення та втілення планів сталої міської мобільності з точки зору фінансової складової.

«Завдяки планам сталої міської мобільності міста можуть залучити набагато більше інвестицій. Це конкретний план, який презентується як і міжнародним фінансовим інституціям, так і іншим партнерам, які дають міжнародну технічну допомогу».

Наталія Петерварі