Залізниця, дороги, авіація: закарпатці працюють над унікальним проєктом у сфері транспортної інфраструктури

Представниця Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» (головний бенефіціар), координаторка проєкту Наталія Носа під час брифінгу розповіла, що наразі ініціатором зустрічі є Саболч-Сатмар-Березька область Угорщини. «Ми реалізовуємо унікальний проєкт у сфері транспортної інфраструктури, і це вже в його межах друга зустріч, на якій ми предметно розмовляємо з партнерами щодо конкурентних локацій, які матимуть розвиток у рамках Карпатського регіону і матимуть транскордонний ефект», – уточнила Н. Носа.
Із її слів, наразі експерти говорять про необхідність розвитку залізничного транспорту, малої та великої авіації тощо: «Важливо, що зараз на зустрічі ми бачимо експертів, які мають серйозні напрацювання щодо розвитку цих напрямів, територій, мереж. Вони мають онлайн-зустрічі сьогодні з нашими експертами. Приємно, що до нас долучилися експерти в сфері стратегічного планування (зокрема, Олег Лукша)».
Як зазначає експертка, сьогодні відбувається процес обміну думками, які саме локації мають бути розвинені, де саме, конкретно здійснюється планування цих локацій, обговорюється розробка технічно-економічних обґрунтувань тощо.
«Важливо, щоб ця діяльність була збалансована з обох боків кордону. Звичайно, якщо ми плануємо певну транспортну інфраструктуру або пункт пропуску, відповідно, і потужність чи навантаження на дороги має бути спроєктоване таким чином, щоб це була комплексна інфраструктура, в тому числі на кордоні, з прив’язкою до транспортних коридорів тощо, – зазначає координаторка. – Важлива річ – дискусія з екологами, бо розвиток транспортної інфраструктури не має шкодити природі. Це вже теж питання опрацьоване, до цієї роботи долучилася «Екосфера», Закарпатська державна екоінспекція, ми бачимо інтерес як державних, так і приватних структур. Можливо, саме в цьому проєкті буде досягнута співпраця між органами вади, бізнесом, громадськими організаціями, які хочуть працювати над відповідними проєктами інфраструктури».
Вона також уточнила, що в рамках проєкту порушували й питання річкового порту – є бажання українців та угорців вивчити можливість, визначитися з експертами щодо локації, скільки коштів необхідно, якщо це можливо.
«Ми сьогодні обговорили локації конкретні, які будуть розроблятися спільно трьома країнами – Україною, Словаччиною та Угорщиною, які вже визначилися з локаціями, Румунія ще працює над цим питанням», - уточнила пані Наталя.
Вона також додала, що наразі міжнародним консорціумом запропоновані такі проєкти транскордонного значення для розробки техніко-економічних обґрунтувань для подальшого залучення фінансування:
Словаччина:
- Матьовське Войковце-Павлово (ділянка автомобільної дороги).
- Міхаловце-Вишнє Нмецке (ділянка велосипедної доріжки).
Угорщина:
- Берегдароц (ділянка автомобільної дороги М3, що веде до українського кордону)
- Тисабеч-Вилок (ділянка велосипедної доріжки).
Україна:
- Ділянка з’єднання автомагістралі Кошице-Мукачево в районі пункту пропуску Загор (Словаччина) – Сторожниця (Україна).
- Ділянка автомомагістралі Уліч-Забрідь (Словаччина) та/або ділянка автомоібльної дороги у напрямі угорського кордону між населеними пунктами Велика Паладь (Україна) та Мала Паладь (Угорщина).
Для довідки. Основна мета проєкту «Сучасна прикордонна інфраструктура - успішний Карпатський регіон» (МОВІ)» – створення стійкої платформи для ефективної транскордонної мобільності людей та товарів шляхом вдосконалення транспортної та прикордонної інфраструктури та зв'язку громадських сполучень, посилення співпраці між органами самоврядування та професійними організаціями, спрямованими на розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури. Серед очікуваних результатів збільшення кількості транспортних засобів, що користуються побудованою модернізованою транспортною та прикордонною інфраструктурою; здійснена реконструкція 4,350 км велосипедних доріг; збільшена кількість пасажирів, які користуються вдосконаленими транспортними системами; а також створений інноваційний підхід проєкту, що стосується забезпечення зв'язку 8 цільових регіонів, населення яких отримає користь, використовуючи покращені послуги.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Майже 2 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів Закарпаття у січні-лютому 2026 року
- За 2 місяці 2026 року Закарпатська митниця скерувала до Держбюджету майже 4 мільярди гривень платежів
- До місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 165 млн грн єдиного податку за січень 2026 року
- У січні 2026 року громади Закарпаття отримали майже 3 млн грн туристичного збору
- Закарпатська митниця спрямувала з початку року до бюджету майже 3 млн грн від продажу конфіскату
- Надходження від сплати акцизного податку на Закарпатті протягом січня 2026 року перевищили 18 млн грн
- Понад 1,3 млрд грн ПДФО перерахували роботодавці краю до бюджету у січні 2026-го
- Платники Закарпаття за січень 2026 року сплатили понад 1 млрд грн ЄСВ
- У січні на Закарпатті сплачено до зведеного бюджету понад 2,6 млрд гривень податків
- Понад 11 тисяч імпортованих авто зареєстрували на Закарпатті у 2025 році
- У січні на Закарпатті сплатили майже 3 млн грн туристичного збору
- Мільярдний внесок в економіку: за січень суб’єкти ЗЕД у зоні діяльності Закарпатської митниці скерували в бюджет 1,7 млрд грн
- Закарпаття: надходження акцизного податку протягом 2025 року перевищили 215 млн грн
- Платники Закарпаття сплатили до державного бюджету майже 3 млрд грн військового збору
- Закарпатська область у першій трійці за зростанням бюджетних надходжень
- 450 нових робочих місць: «Джентерм Україна» розширює виробництво на Закарпатті
- На Закарпатті за 2025 рік у місцевих бюджетах – понад 1,5 млрд грн єдиного податку
- Платники Закарпаття за 2025 рік сплатили понад 14 млрд грн ЄСВ
- Роботодавці перерахували понад 17 млрд грн податку на доходи із фізичних осіб, які працюють на Закарпатті
- У 2025-му закарпатські митники оформили понад 124 тисячі експортно-імпортних та транзитних декларацій

До цієї новини немає коментарів