Залізниця, дороги, авіація: закарпатці працюють над унікальним проєктом у сфері транспортної інфраструктури

Представниця Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» (головний бенефіціар), координаторка проєкту Наталія Носа під час брифінгу розповіла, що наразі ініціатором зустрічі є Саболч-Сатмар-Березька область Угорщини. «Ми реалізовуємо унікальний проєкт у сфері транспортної інфраструктури, і це вже в його межах друга зустріч, на якій ми предметно розмовляємо з партнерами щодо конкурентних локацій, які матимуть розвиток у рамках Карпатського регіону і матимуть транскордонний ефект», – уточнила Н. Носа.
Із її слів, наразі експерти говорять про необхідність розвитку залізничного транспорту, малої та великої авіації тощо: «Важливо, що зараз на зустрічі ми бачимо експертів, які мають серйозні напрацювання щодо розвитку цих напрямів, територій, мереж. Вони мають онлайн-зустрічі сьогодні з нашими експертами. Приємно, що до нас долучилися експерти в сфері стратегічного планування (зокрема, Олег Лукша)».
Як зазначає експертка, сьогодні відбувається процес обміну думками, які саме локації мають бути розвинені, де саме, конкретно здійснюється планування цих локацій, обговорюється розробка технічно-економічних обґрунтувань тощо.
«Важливо, щоб ця діяльність була збалансована з обох боків кордону. Звичайно, якщо ми плануємо певну транспортну інфраструктуру або пункт пропуску, відповідно, і потужність чи навантаження на дороги має бути спроєктоване таким чином, щоб це була комплексна інфраструктура, в тому числі на кордоні, з прив’язкою до транспортних коридорів тощо, – зазначає координаторка. – Важлива річ – дискусія з екологами, бо розвиток транспортної інфраструктури не має шкодити природі. Це вже теж питання опрацьоване, до цієї роботи долучилася «Екосфера», Закарпатська державна екоінспекція, ми бачимо інтерес як державних, так і приватних структур. Можливо, саме в цьому проєкті буде досягнута співпраця між органами вади, бізнесом, громадськими організаціями, які хочуть працювати над відповідними проєктами інфраструктури».
Вона також уточнила, що в рамках проєкту порушували й питання річкового порту – є бажання українців та угорців вивчити можливість, визначитися з експертами щодо локації, скільки коштів необхідно, якщо це можливо.
«Ми сьогодні обговорили локації конкретні, які будуть розроблятися спільно трьома країнами – Україною, Словаччиною та Угорщиною, які вже визначилися з локаціями, Румунія ще працює над цим питанням», - уточнила пані Наталя.
Вона також додала, що наразі міжнародним консорціумом запропоновані такі проєкти транскордонного значення для розробки техніко-економічних обґрунтувань для подальшого залучення фінансування:
Словаччина:
- Матьовське Войковце-Павлово (ділянка автомобільної дороги).
- Міхаловце-Вишнє Нмецке (ділянка велосипедної доріжки).
Угорщина:
- Берегдароц (ділянка автомобільної дороги М3, що веде до українського кордону)
- Тисабеч-Вилок (ділянка велосипедної доріжки).
Україна:
- Ділянка з’єднання автомагістралі Кошице-Мукачево в районі пункту пропуску Загор (Словаччина) – Сторожниця (Україна).
- Ділянка автомомагістралі Уліч-Забрідь (Словаччина) та/або ділянка автомоібльної дороги у напрямі угорського кордону між населеними пунктами Велика Паладь (Україна) та Мала Паладь (Угорщина).
Для довідки. Основна мета проєкту «Сучасна прикордонна інфраструктура - успішний Карпатський регіон» (МОВІ)» – створення стійкої платформи для ефективної транскордонної мобільності людей та товарів шляхом вдосконалення транспортної та прикордонної інфраструктури та зв'язку громадських сполучень, посилення співпраці між органами самоврядування та професійними організаціями, спрямованими на розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури. Серед очікуваних результатів збільшення кількості транспортних засобів, що користуються побудованою модернізованою транспортною та прикордонною інфраструктурою; здійснена реконструкція 4,350 км велосипедних доріг; збільшена кількість пасажирів, які користуються вдосконаленими транспортними системами; а також створений інноваційний підхід проєкту, що стосується забезпечення зв'язку 8 цільових регіонів, населення яких отримає користь, використовуючи покращені послуги.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- На Закарпатті зросла кількість платників із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали майже 79 млн грн податку на нерухомість
- На Закарпатті з початку року проведено 160 перевірок у сфері обігу підакцизних товарів: виявлено порушень на 8,5 млн гривень
- Неефективні управлінські рішення на понад 108 мільйонів гривень виявили у І кварталі закарпатські аудитори
- Закарпаття: надходження акцизного податку протягом січня-березня 2026 року склали майже 69 млн грн
- Цьогоріч Закарпатська митниця збільшила перерахування до Держбюджету на 1,7 млрд грн
- Платники Закарпаття сплатили понад 3,7 млрд грн ЄСВ за три місяці 2026 року
- В Ужгороді підприємцям пояснили, як реально зменшити витрати на електроенергію
- Майже 3 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів Закарпаття у січні-березні 2026 року
- Понад 5 млрд грн за квартал сплатили платники Закарпаття до держбюджету
- На Закарпатті понад 100 суб’єктів господарювання здійснюють діяльність у сфері обігу пального
- На Закарпатті понад 3,4 тис. суб’єктів господарювання здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами
- Електроенергія — одна з ключових витрат у бізнесі. Але чи точно ви розумієте, як формується її ціна і як можна платити менше?
- Цікавлять питання формування ціни на електроенергію? Реєструйтесь на безкоштовну зустріч з електропостачальником в Ужгороді
- Платники Закарпаття сплатили понад 2,3 млрд грн ЄСВ за два місяці 2026 року
- Майже 2 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів Закарпаття у січні-лютому 2026 року
- За 2 місяці 2026 року Закарпатська митниця скерувала до Держбюджету майже 4 мільярди гривень платежів
- До місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 165 млн грн єдиного податку за січень 2026 року
- У січні 2026 року громади Закарпаття отримали майже 3 млн грн туристичного збору
- Закарпатська митниця спрямувала з початку року до бюджету майже 3 млн грн від продажу конфіскату

До цієї новини немає коментарів