Залізниця, дороги, авіація: закарпатці працюють над унікальним проєктом у сфері транспортної інфраструктури

Представниця Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» (головний бенефіціар), координаторка проєкту Наталія Носа під час брифінгу розповіла, що наразі ініціатором зустрічі є Саболч-Сатмар-Березька область Угорщини. «Ми реалізовуємо унікальний проєкт у сфері транспортної інфраструктури, і це вже в його межах друга зустріч, на якій ми предметно розмовляємо з партнерами щодо конкурентних локацій, які матимуть розвиток у рамках Карпатського регіону і матимуть транскордонний ефект», – уточнила Н. Носа.
Із її слів, наразі експерти говорять про необхідність розвитку залізничного транспорту, малої та великої авіації тощо: «Важливо, що зараз на зустрічі ми бачимо експертів, які мають серйозні напрацювання щодо розвитку цих напрямів, територій, мереж. Вони мають онлайн-зустрічі сьогодні з нашими експертами. Приємно, що до нас долучилися експерти в сфері стратегічного планування (зокрема, Олег Лукша)».
Як зазначає експертка, сьогодні відбувається процес обміну думками, які саме локації мають бути розвинені, де саме, конкретно здійснюється планування цих локацій, обговорюється розробка технічно-економічних обґрунтувань тощо.
«Важливо, щоб ця діяльність була збалансована з обох боків кордону. Звичайно, якщо ми плануємо певну транспортну інфраструктуру або пункт пропуску, відповідно, і потужність чи навантаження на дороги має бути спроєктоване таким чином, щоб це була комплексна інфраструктура, в тому числі на кордоні, з прив’язкою до транспортних коридорів тощо, – зазначає координаторка. – Важлива річ – дискусія з екологами, бо розвиток транспортної інфраструктури не має шкодити природі. Це вже теж питання опрацьоване, до цієї роботи долучилася «Екосфера», Закарпатська державна екоінспекція, ми бачимо інтерес як державних, так і приватних структур. Можливо, саме в цьому проєкті буде досягнута співпраця між органами вади, бізнесом, громадськими організаціями, які хочуть працювати над відповідними проєктами інфраструктури».
Вона також уточнила, що в рамках проєкту порушували й питання річкового порту – є бажання українців та угорців вивчити можливість, визначитися з експертами щодо локації, скільки коштів необхідно, якщо це можливо.
«Ми сьогодні обговорили локації конкретні, які будуть розроблятися спільно трьома країнами – Україною, Словаччиною та Угорщиною, які вже визначилися з локаціями, Румунія ще працює над цим питанням», - уточнила пані Наталя.
Вона також додала, що наразі міжнародним консорціумом запропоновані такі проєкти транскордонного значення для розробки техніко-економічних обґрунтувань для подальшого залучення фінансування:
Словаччина:
- Матьовське Войковце-Павлово (ділянка автомобільної дороги).
- Міхаловце-Вишнє Нмецке (ділянка велосипедної доріжки).
Угорщина:
- Берегдароц (ділянка автомобільної дороги М3, що веде до українського кордону)
- Тисабеч-Вилок (ділянка велосипедної доріжки).
Україна:
- Ділянка з’єднання автомагістралі Кошице-Мукачево в районі пункту пропуску Загор (Словаччина) – Сторожниця (Україна).
- Ділянка автомомагістралі Уліч-Забрідь (Словаччина) та/або ділянка автомоібльної дороги у напрямі угорського кордону між населеними пунктами Велика Паладь (Україна) та Мала Паладь (Угорщина).
Для довідки. Основна мета проєкту «Сучасна прикордонна інфраструктура - успішний Карпатський регіон» (МОВІ)» – створення стійкої платформи для ефективної транскордонної мобільності людей та товарів шляхом вдосконалення транспортної та прикордонної інфраструктури та зв'язку громадських сполучень, посилення співпраці між органами самоврядування та професійними організаціями, спрямованими на розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури. Серед очікуваних результатів збільшення кількості транспортних засобів, що користуються побудованою модернізованою транспортною та прикордонною інфраструктурою; здійснена реконструкція 4,350 км велосипедних доріг; збільшена кількість пасажирів, які користуються вдосконаленими транспортними системами; а також створений інноваційний підхід проєкту, що стосується забезпечення зв'язку 8 цільових регіонів, населення яких отримає користь, використовуючи покращені послуги.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 155 млн грн податку на нерухомість
- Рік роботи заводу BFI у Хусті: 115 робочих місць, 2 тисячі тонн продукції та 6,5 млн грн податків
- Понад 4,4 тисячі сертифікатів EUR.1: Закарпатська митниця фіксує зростання експортної активності
- Понад 510 млн грн плати за землю надійшло до бюджетів громад Закарпаття
- Платники Закарпаття сплатили понад 7,9 млрд грн ЄСВ за шість місяців 2026 року
- Платники Закарпаття сплатили понад 7,9 млрд грн ЄСВ за шість місяців 2026 року
- Понад 1,7 млрд грн військового збору сплатили платники Закарпаття за шість місяців 2026 року
- За шість місяців 2026 року до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 6,3 млрд гривень податків і зборів
- Закарпатська митниця: штрафи, конфіскації та мирові угоди поповнили держбюджет на 23,5 млн грн
- Понад 61 тисячу митних декларацій оформила Закарпатська митниця за пів року
- Понад пів тисячі порушень задокументовано у зоні діяльності Закарпатської митниці за пів року
- У червні Закарпатська митниця скерувала у Держбюджет рекордні 3 млрд грн
- Понад 75 млн грн акцизного податку від роздрібної торгівлі алкогольними напоями надійшло до місцевих бюджетів Закарпаття
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 135 млн грн податку на нерухомість
- Закарпаття: до бюджетів громад надійшло майже 17 млн грн плати за ліцензії на підакцизні товари
- Єдиний податок: до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 772 млн грн за січень-травень 2026 року
- Завдяки митному аудиту до Держбюджету надійшло понад 16 млн грн
- Ужгород серед лідерів: які громади Закарпаття заробили найбільше на туристичному зборі
- За п’ять місяців 2026 року до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 5,2 млрд гривень податків і зборів
- Закарпатська митниця за 4 місяці виявила контрабанду на 50 млн грн

До цієї новини немає коментарів