Спільний проєкт Закарпаття та Словаччини допоможе планувати нові дороги, залізничні сполучення та пункти пропуску

Роботи здійснюватимуться у рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Оптимальне транспортне сполучення через кордон, гармонізоване за допомогою транспортних моделей Словаччина-Україна (OTRACON)» у рамках програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» 2021-2027 рр.

Стартова конференція по проекту відбулася 19-20 серпня в Ужгороді та зібрала фахівців обох країн. Зі словацького боку головний партнер – IDS Východ, з українського – Інститут розвитку Карпатського регіону та Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області.

«Проєкт зосереджений на транспортних зв’язках між Україною та Словаччиною, з особливим акцентом на Кошицький і Пряшівський краї. У Закарпатській області буде задіяна вся територія, проте основна увага приділяється транскордонному сполученню, - коментує Наталія Каблак, професор, голова Правління Інституту розвитку Карпатського регіону. – Транспортна модель – це інструмент для покращення роботи транспортної системи. Її мета – оптимізувати та узгодити функціонування транспортної системи на транскордонній території. Це дозволяє моделювати рух, вносити зміни та прогнозувати розвиток транспортної системи. Оскільки сучасні дані швидко змінюються, модель постійно оновлюватиметься, щоб відображати реальні потреби та процеси».

Бюджет проєкту становить 947 812 євро, він триватиме два роки. За цей час, зокрема, буде сформована база даних, на основі якої плануватиметься розвиток транспортної інфраструктури – від нових автошляхів і залізничних сполучень до відкриття нових пунктів пропуску. Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області відповідає за розробку проектно-кошторисної документації на прикордонних переходах, а Інститут розвитку Карпатського регіону – за розробку транспортної моделі. 

 «Такі проєкти надзвичайно важливі для Закарпаття, адже область є транспортним центром, який поєднує Україну з Європою. Сьогодні держава робить серйозний акцент на розвиток прикордонної інфраструктури, і перед нами стоять великі виклики як транзитного регіону, – каже Ростислав Пріцак, заступник голови Закарпатської ОВА. – Зараз ми працюємо над цим разом із партнерами зі Словаччини, а також ведемо співпрацю з румунською та угорською сторонами. Наприклад, з боку Угорщини йдеться про автобан, який підведено до села Дйди, а зі словацького боку – про завершення автомагістралі D1, яка доходить до Вишнє-Нємецке, неподалік Ужгорода». Посадовець наголошує, що розробка транспортної моделі дозволить не лише зміцнити транспортний потенціал Закарпаття, а й сприятиме розвитку всієї транспортної системи України та створить передумови для економічного зростання і транскордонної співпраці між Україною та сусідніми державами.

Проєкт OTRACON (Optimal Transport Connection – «ідеальне транспортне сполучення») є надзвичайно важливим для розвитку дорожньої та транспортної інфраструктури в прикордонних регіонах України та Словаччини, – наголошує Радован Гужвік, керівник IDS Východ. – Адже ці регіони мають найбільший потенціал для розвитку, а зростання мобільності потребує сучасної інфраструктури. Є великий інтерес людей подорожувати та підприємців налагоджувати комунікації. Для розвитку економічних, культурних та соціальних зв’язків потрібна якісна інфраструктура, яка буде грамотно спроєктована та побудована з використанням європейських фінансових ресурсів. Точні дані, які надає проєкт, ляжуть в основу майбутніх інфраструктурних рішень».

Проєкт передбачає впровадження та оновлення програмних інструментів (транспортних моделей) на українській та словацькій сторонах кордону. Вони дозволяють об’єктивно оцінювати всі інфраструктурні проєкти, визначати вузькі місця у транспортному сполученні та прогнозувати потреби для пасажирського, вантажного, залізничного та пішохідного руху.

«Ці моделі допоможуть оцінити необхідність нових прикордонних переходів, їх оптимальне розташування, пропускну здатність та вид транспорту, для якого вони призначені, – додає Радован Гужвік. – Уже визначені ключові об’єкти: прикордонний перехід Соломоново – Чієрна-над-Тисоу для автомобільного транспорту та можливий новий залізничний перехід поблизу Великих Капушан».

Прикордонні регіони мають найбільший потенціал для зростання. Є великий інтерес людей подорожувати, а також зацікавленість підприємців у комунікації та поїздках. У цьому переконаний Іван Штефанець, депутат Європарламенту двох скликань (2014-2019, 2019-2024), який сьогодні працює в організації SME Europe: «Для розвитку не лише економічних, а й культурних та соціальних зв’язків потрібна якісна інфраструктура. Важливо, щоб вона була правильно спроєктована та збудована, а європейські фінансові ресурси використовувалися цільовим чином. Саме тому нам необхідні точні дані, які ляжуть в основу майбутнього будівництва, що значною мірою фінансуватиметься з європейських фондів. Проєкт передусім стосується транспортної інфраструктури – нових автошляхів, залізничних сполучень і прикордонних переходів». За його словами, нинішня війна є безумовним викликом, але не повинна зупиняти розвиток: «Попри складні обставини, Україна продовжує рух європейським шляхом. Її боротьба – це водночас і захист усієї Європи. Тому саме зараз важливо не зупиняти проєкти, а навпаки готуватися до того часу, коли Україна стане рівноправним членом ЄС», – переконує експерт.

Едуард Бураш, керівник Асоціації «Feman» зауважує, що в інфраструктурі прикордонних переходів обох країн існує низка проблем: різна пропускна здатність пунктів переходу, відсутність нових переходів, а також незручності для пішоходів. Інша проблема полягає у відмінностях між пунктами пропуску: вони різну пропускну здатність і специфіку роботи. Бураш наголошує на необхідності оптимального підходу: «Не можна робити нові пункти кожні 10 км, але можна розширювати та модернізувати існуючі там, де це реально можливо. Наприклад, деякі переходи вже перевантажені – кількість смуг на українській стороні більша, ніж на словацькій, і пропускна здатність не відповідає реальному потоку вантажівок та пасажирського транспорту. Якщо не використовувати можливості словацького кордону, транспорт піде через Польщу, Угорщину чи Румунію, що призведе до додаткових витрат. На польському кордоні обробляють близько 45% вантажівок, а на словацькому лише 5–6%. Це показує, наскільки важлива регіональна координація».

«Проєкт є досить масштабним, більшість робіт виконує словацька сторона, - зауважує Ігор Фартушок, керівник Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області. –  Українська сторона бере участь у підготовці технічних умов для будівництва нового пункту пропуску “Соломоново – Чієрна-над-Тисоу ”. Для цього словаки мають провести низку досліджень, на їх основі буде підготовлений аналіз пасажирських і транспортних потоків. Результатом цих досліджень має стати рішення про доцільність і необхідність спорудження нового пункту пропуску. Адже сьогодні з боку Словаччини ми маємо найменші можливості для переміщення вантажів і пасажирів – фактично лише два пункти: «Ужгород» та «Малий Березний». Є ще пішохідний перехід у Селменцях, але він не вирішує питання розширення».

Наразі, за словами Ігоря Фартушка, окрім цього проєкту, у планах також капітальний ремонт пункту «Малий Березний» для розширення можливостей перетину вантажним транспортом. «Сподіваюся, що вже цього року ми відновимо роботи на переході «Ужгород», які були заморожені близько п’яти років тому. Багато чого там уже зроблено, залишилося завершити безпосередньо ремонтні роботи. Щодо пішохідного переходу в Ужгороді: з українського боку всі технічні роботи вже виконані. Проте раніше між нашою та словацькою сторонами не було належного узгодження. Вийшло так, що Словаччина збудувала перехід у одному місці, а Україна – в іншому. Це трапилося приблизно п’ять років тому, за ці процеси відповідала митниця. Через таке розбалансування об’єкт залишився недіючим. Зараз ситуацію узгоджують, і, наскільки мені відомо, словацька сторона вже ухвалила рішення перенести пішохідний перехід так, щоб він відповідав українській частині».

Наразі щодо відкриття ще одного пункту на кордоні із Словаччиною тривають дискусії. Дехто вважає, що доцільніше розширити й модернізувати вже існуючі переходи, ніж будувати нові. Саме для цього й проводитимуть ґрунтовну аналітичну роботу. Лише після її завершення та ухвалення відповідних міжурядових рішень будуть сплановані подальші кроки, зауважують фахівці.

Заголовок, за матеріалами Ужгородського прес-клубу

Фото А.Семенюк