В Ужгороді представили результати масштабного реставраційного проєкту греко-католицького кафедрального собору

Проєкт посприяв виконанню консерваційних та відновлювальних робіт на Урбановій вежі в місті Кошице, а також відновленню стінопису та іконостаса хрестовоздвиженського греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді. Виконані роботи мають неабияке значення для збереження, вивчення та презентації культурної спадщини, адже у соборі зберігається комплекс творів, що представляють художній спадок майстрів Франциска та Йогана Фехів, які  працювали тут упродовж 1776—1781 рр., а також професійний іконопис Михайла Спалинського 1779 – 1781 років, який поєднує традиції східного іконопису та колористичну глибину барокового стилю. Крім того, це перша масштабна реставрація, кажуть експерти, з часів заснування собору.

о. Петро Береш, координатор проекту, розповів, що було здійснено реставрацію розписів стін та склепінь, а також зроблено укріплення та відновлення дерев'яних елементів різьблення та іконопису. «Ми можемо бачити красу нашого храму, краще пізнавати історію храму та одночасно всі ці скарби, які маємо,- каже о.Петро Береш. – Не дивлячись на всі перепони, (проект здійснювався під час «ковідних» років та у воєнні часи) ми можемо назвати роботи успішними».

   Перший етап проекту, за словами Михайла Приймича, доктор мистецтвознавства, доцента, розпочався у 2009 з робіт над єпископською каплицею. «Фактично ця праця присвячена пам’яті владики Мілана, який вмів не тільки побачити прекрасне, але закцентувати на тому увагу, зібрати людей, - каже Михайло Приймич. - Кафедральний собор -- це справді візитка нашого міста, а з історичної точки зору саме перенесення семінарії в Ужгороді фактично перетворює його на центр духовний, освітній, культурний. Якщо ми ще на початку 2000-х років мали досить невеличку інформацію про Кафедральний собор, то упродовж цієї роботи відбулися досить великі зміни. Маємо досить значну інформацію про розвиток убранства самого собору. Вдалося відкрити розписи бічних престолів першої половини 18 століття. Це цікава неочікувана річ, про яку нічого не знали. Особливо цінними стали відкриття на іконостасі: відкрите та відчищене первісне золото кінця 18 ст., кількох кольорів, прекрасне різьблення. Ми повернули іконам вигляд 18 ст. Іконостас виглядає так, яким він був за Андрея Бачинського. На сьогодні у соборі ми можемо прослідувати розвиток мистецтва з першої половини 18 ст. до закінчення 20 ст.»

 Книга про Хрестовоздвиженський собор та резиденцію Мукачівських єпископів була мрією владики Мілана, тому з великої вдячності до життя і справ єпископа ця праця присвячена світлій пам’яті Мілана Шашіка, зазначили експерти на презентації.  

Монографія «Кафедральний собор Воздвиження Хреста Господнього та резиденція Мукачівських єпископів в Ужгороді» охоплює 130 сторінок і складається з двох розділів.  Перший пов'язаний з історією появи та розвитку самого собору, резиденції Мукачівських єпископів, у другому розділі йдеться про мистецьку цінність собору, окремі стилі, фрагменти, які можна побачити у храмі. У виданні вміщені к’юаркоди, зчитавши які за допомогою ґаджетів можна перейти на презентаційні відео з реставрації.

 Загалом до реставраційних робіт було залучено близько 25 осіб з Львівської національної академії мистецтв та Закарпатської академії мистецтв.  «Найбільшим викликом для фахівців було звільнити іконостас від штучної позолоти, доповнити втрачені частини позолоти. Найбільшу шкоду собору завдали кіптява від свічок та висоли на стінах, - коментує Євгеній Лукша, голова Правління Асоціації проектних менеджерів «Ядро», менеджер проекту. – Реставраційні роботи коштували 13,5 млн.грн. Загальний бюджет проєкту- 451 тис.євро, з них 45 тис. євро (10% за умовами проекту) інвестовані єпархією. Відновили 400 м. кв стін».  

Офіційне представлення результатів реставрації у соборі заплановане на 15.00, 29 листопада.