“Гуцульський борщ для ЗСУ” готують на Рахівщині (ФОТО)

“Команда нараховує понад 50 осіб, серед них переважно жінки. Місцеві підприємці також надають величезну допомогу – продуктами, коштами, доставкою”, — йдеться в дописі.

— Все починалося з одного вакууматора, десь у квітні минулого року, знайомі з Чехії закупили нам ще кілька і так нам стало легше працювати, — розповіла Varosh Оксана Куранян, працівниця Карпатського біосферного заповідника. — Відтоді процес пішов активно: сушимо, вакуумуємо, відправляємо.
Почала робити сухі борщі Наталя Шітив з Ясіня, жінки поділилися продуктами, приготували і спробували запарити готову суміш, скуштували і відтак почали готувати суміш для хлопців на фронті. Спочатку купували продукти за власний кошт, далі вже поступово з’явилися донати, до справи долучаються підприємці.
— Проводили ми акції по школах сільських Рахівського району, “Принеси продукт для борща — зігрій воїна”, — розповіла жінка. — Це нам дуже допомогло в роботі. Зараз у нас проблема з капустою, бо молода дорога, а старої вже нема.
“Гуцульський борщ для ЗСУ” готують у пакетах, розрахованих на 4 осіб, на 8 та на 12. Зі слів Оксани Куранян, борщ пакують у два пакети — пакет із борщовою сумішшю і пакет з буряком, картоплею та м’ясом. До кожного сформованого комплекту додається ще окремо томатна паста.


— Спочатку запарюється суміш, а потім до неї додається бурячок, морква, картопля, м’ясо і спеції, — пояснила вона. — Але за відгуками вже знаємо, що найбільш “ходовий” варіант — на 4 порції. Ми інколи пакуємо і двічі на тиждень, стараємося, щоб завжди були в запасі в нас готові набори, які швидко можна завантажити і відіслати. Буває. що й через інтернет звертаються і просять ящик борщу. В основному надсилаємо 101-й, 128-й, але не відмовляємо нікому.
До команди постійно долучаються нові й нові люди: діти й дорослі, місцеві мешканці та переселенці.
Varosh,
Фото зі сторінки Оксани Куранян та Карпатського біосферного заповідника у Фейсбуці
До теми
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- Відкрити ліс безпечно: у Карпатах лісівники знайомлять дітей з правилами безпечної мандрівки та відпочинку
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- Побачити, пройти і відчути: у Карпатах лісівники з усієї України випробували веломаршрут «Усть-Чорна – Ясіня»

До цієї новини немає коментарів