Перші в житті писанки харків’янка намалювала на майстеркласі в Перечині



— Ми робили акцент на двох типах писанок — на лемківській і довільного зразка: або з того регіону, якого хотіла людина, або взагалі без прив’язки до якоїсь локації, — розповіла Varosh Ольга Мацко. — Ми забезпечували людей усіма необхідними інструментами: двома типами писачків, воском, фарбами. Були і готові писанки як зразок. Плануємо до Великодня провести ще один такий майстерклас, але побачимо, як будемо встигати.
Олена Коваль, харків’янка, яка тепер живе на Закарпатті, розповіла Varosh, що намалювати писанку мріяла давно, хотіла зрозуміти, відчути, як воно — малювати по тонкій поверхні яйця (ось її писанки: в процесі і готові).


— Я не чекала, що в мене відразу так гарно вийде, що взагалі щось вийде! — каже вона. — Це ж мистецтво, традиція. Я вибрала два малюнки, які сподобалася, і на них орієнтуючись, розмалювала дві свої перші в житті писанки. Процес цікавий, але потребує терпіння. Та з цим у мене все добре, я люблю такого типу роботу: щось пошити, десь якусь кропітку роботу зробити — це моє. Терпіння в мене є, та й цікаво було дуже. Це не те, що ти на конвеєрі сидиш і виконуєш одноманітну, передбачувану роботу. А тут сюрпризи постійно: намалювала контури воском, вибираєш фарбу, занурюєш у неї яйце і потім, коли ти знімаєш цей шар воску тряпочкою, то тут стається непередбачуване чудо! Ти бачиш, як у малюнку проявляється щось неймовірно прекрасне і не віриться, що це намальовано тобою!


Зі слів Ольги Мацко, людей, які бажали пройти цей майстерклас, було багато, але на заняття брали максимально 7 людей, аби мати можливість кожній приділити увагу.
Varosh
Фото зі сторінки Аліси Смирни у Фейсбуці
До теми
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Говерла за спиною, далі – Румунія: охорона кордону високо в горах
- Міжнародний день рисі: що загрожує одному з найрідкісніших і найпотаємніших хижаків України
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Собаку чи кота можуть забрати: за які порушення власникам тварин загрожує штраф до 5 тисяч гривень
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Коли турбота дає результати: як олені у центрі «Квасовець» обжили новий басейн
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Нюх, якому неможливо завадити: історія тандему прикордонника Олексія та його службового собаки
- Малюнки, екопоказ і сортування відходів: як в Ужгороді відзначили День охорони довкілля
- Ціни на продукти влітку: чого чекати українцям
- Приєднався до війська — де вже служать батько і брат. Ужгородець Павло через рекрутинг долучився до 101 бригади ТРО
- Після ампутації повернувся в підрозділ - Сергій на позивний «Веселий» про закарпатський діалект, поранення та повернення у стрій

До цієї новини немає коментарів