"Українська мова — частина мого життя". Історія фотографа Харі Крішнана з Індії, який 8 років жив в Ужгороді

Фото: Harikrisshnan N/Facebook
Харі Крішнан з 2014 року жив в Ужгороді, де здобув фах лікаря та працював фотографом. Хлопець родом з Індії, рідною мовою називає тамільську, проте вільно володіє українською. У березні 2022 року через повномасштабне вторгнення Харі повернувся до Індії, але в Україні в нього залишилося багато друзів. Свою історію про досвід вивчення мови Харі розповів в інформаційному ефірі "Суспільне. Спротив".
Харі Крішнан навчався у Луганську. Розповідає: "У 2014 році, коли почалася війна, нестабільності, я приїхав в Ужгород. Тут жив до 1 березня 2022 року. Багато працював фотографом. Для роботи мені потрібно було вивчити мову, щоб передати людям інформацію, свої думки. Ужгород дуже близький мені, так вийшло, що я вивчав мову, маю багато друзів. Вчився там, закінчив університет, працював, здав багато сесій, співпрацював з проєктом Ukraїner. Ця історія — 10 років мого життя, її можна розповідати довго".
Наразі Харі спілкується українською не так часто. "Час від часу спілкуюся з друзями по Instagram, Viber, Whatsapp. Новини читаю. Тут нікого не маю, щоб практикувати українську. Тому вже не так вільно володію, бо рік часу я майже не користуюся українською. Я думаю, що я не буду забувати цю мову", — розповів Харі.
Окрім тамільської Харі Крішнан знає 7 мов. Розповідає: "Я можу розмовляти з помилками, але з акцентом в мене не було проблем. Інколи я вдома використовую українські слова, рідні мене не розуміють, що взагалі відбувається, але це звичка і я цього не можу змінити. Українська мова — це вже частина мого життя, я не можу і не хочу це змінювати"
— Чи є якісь речі, за якими найбільше сумуєте в Україні?
— Найбільше сумою за людьми та друзями, які надихають мене. Сумую за їжею, за варениками та ужгородською кавою.
Суспільне Закарпаття
До теми
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Напередодні Великодня Закарпастький осередок ГО «Захист держави» провів атмосферний мистецький майстер-клас із живопису у Старому Селі
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Графік проведення пасхальних богослужінь та освячення пасок 4-5 квітня в Ужгороді
- У 86 і 87 – заради безпеки: подружжя з Донеччини оформило на Закарпатті свої перші закордонні паспорти
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович

До цієї новини немає коментарів