Міні-ГЕС, або Чому два села на Перечинщині мають постійне електроживлення

«Богу дякувати, добре, світло практично не виключають, маємо можливість усе робити вчасно. Трохи нам заздрять інші села Перечинщини», - каже жителька одного з сіл Ганна Окогріб.

У селі Тур’я Поляна, що на Перечинщині, вже понад 5 років працює міні-ГЕС, село не газифіковане, тож електрика та дрова – єдиний порятунок у холодну пору року, каже староста села Іван Юсиба:

«Газу нема, 2 садки, 2 школи залежать від світла. У багатьох є пічне опалення, але є такі люди, які звикли до плитки, все так варять. Колись були шпаргети, а тепер плитки, тому світло є і люди задоволені».

Кілька років тому, коли будівництво міні-ГЕС тільки починалося, місцеві мешканці були категорично проти – люди боялися, що у річках зникне вода і риба, а екологія потерпатиме від вандалів будівельників, каже голова громади Надія Девіцька: « Спротив був дуже великий, люди пересварилися, вважали, що пропаде вода, хоч розуміємо, що коли рівень води падає – гідроелектростанції припиняють роботу, нас про це повідомляють. Ми знаємо про планові відключення і маємо можливість планувати. Я притримуюся думки, що все-таки за зеленими технологіями, чистою енергією – майбутнє».

Усі страхи і побоювання місцевої громади зникли, щоправда довелося провести серйозну роз’яснювальну роботу, показати досвід успішних європейських держав, що це не лише комфорт для місцевих мешканців, а й виконання певних зобов’язань, компенсаційних заходів по всій області.

 «Вода на турбіну потрапляє не просто так, а через певні водозабірні решітки, які мають властивість не пропускати до пів міліметра, тобто ніяка на тваринка, ні рибинка, ні ікринка не може потрапити у водозабірну споруду, це все передові європейські технології, які ми привезли з півночі Італії, – розповідає головний інженер місцевої міні-ГЕС Юрій Королишин. – Забирається лише частина води за мінусом санітарного пропуску, який завжди пропускається у річку для забезпечення життєдіяльності флори і фауни цієї території. Ми не маємо права забрати більше, ніж належить. Як підприємство, яке проводить цю роботу, зобов’язані виконувати компенсаційні заходи – зарибнення малих річок по всій області, особливо на річках, де споруджуємо гідроелектростанції».

Річка Шипіт, на якій збудована ГЕС, у літні місяці, як і більшість водойм, буває засушливою, але в інші пори року це повноводна гірська течія. Ці природні ресурси – головний компонент ГЕС. За рахунок унікальної технології станція споживає дуже мало води, натомість щодоби виробляє 24 МВт електрики.

« Водозабірна частина цієї малої гідроелектростанції знаходиться вище від машинного залу й так створюється перепад висот 125 метрів, і для виробітку 1 МВт електроенергії витрачається лише 1 куб м в секунду води, - уточнює головний інженер. – Що таке один мегават? 1 МВт електрики може забезпечити близько 1000 будівель, якщо взяти в середньорічному показнику, а це досить суттєво. Важливим фактором є те, що малі ГЕС знаходяться у найвіддаленіших куточках, куди заходить лінія електропередач. Тобто вся система від центральної електростанції до периферії добра, але до межі, поки немає порушень у мережі ліній електропередач. А завдяки міні-ГЕС можна і стабільність, і якість електроенергії для населення підвищувати».

Коли тривало будівництво міні-ГЕС, до робіт залучили і місцевих жителів, а потім кілька осіб пройшли спеціалізоване навчання і нині керують роботою ГЕС за допомогою комп’ютера.

«Контролюю всю напругу, всі шлюзи, можу зупинити чи запустити ГЕС якщо треба, – машиніст міні-ГЕС Василь Машкаринець. – То все автоматика, можна нею керувати. Сюди вода надходить трубою, тут 4 форсунки, зараз ось кожна працює на 98,9%».

Це одна з найбільших громад Закарпаття, тут проживає майже 18 тисяч населення, до складу ОТГ входить 17 населених пунктів, а 2 села – Тур’я-Поляна та Полянська Гута мають додаткові переваги: постійне живлення і постійні преференції – більшість місцевих мешканців, старше покоління, потребує постійного медичного супроводу. Пані Оксана живе у сусідньому селі, де світло вимикають за графіком, тож добре розуміє всі переваги того, що є електроенергія.

«Ми дуже вдячні, що є світло і ми можемо робити електрокардіограми, працювати з комп’ютером і надавати потрібну людям допомогу», - каже завідувач  амбулаторії практики сімейної медицини Оксана Гуштан.

Безперебійне живлення – це не лише комфорт для місцевого населення, це ще й стабільність бізнесу. Тож тепер сюди приїжджають навіть підприємці з навколишніх сіл, каже Іван Юсиба: «Уже переїхала до нашого села пекарня з Тур’ї-Бистрої, печуть хліб».

На річці Шипот встановлено каскад міні-ГЕС, загалом в області 8 гідроелектростанцій, натомість потенціал річок дозволяє побудувати сотні. Та через супротив людей кожна ГЕС дуже важко. Водночас спеціалісти запевняють: Закарпаття можна забезпечити електроенергією для власних потреб та для продажу надлишкових потужностей. Для цього потрібно вибудувати грамотну стратегію використання альтернативних видів енергії. До прикладу, влітку сонячні панелі та станції, а з осені до весни гідроелектростанції та вітряки. Можливо, з відсутністю електрики у власних оселях закарпатці подолають побоювання, а розуміння вигоди і переваги відновлювальної енергетики вийде на новий рівень.       

  Надіслати другу