Мистецтво – найпотужніша зброя

Захід, що відбувся в Рокосові на базі готельно-ресторанного комплексу «Logindariy», – вже другий у рамках «ЕкоАртПроекту», який втілює благодійний фонд «Срібний дзвін». Перший триденний пленер пройшов у липні в Ужгороді. Цього разу організатори вирішили наблизитися до природи.  Керівниця «ЕкоАртПроекту», співзасновниця ЗОБФ «Срібний Дзвін» Лідія Маніца два десятки років організовує і проводить мистецькі конкурси. Але каже, що нинішній пленер має велику відмінність від тих заходів, в яких беруть участь професіонали. Тут є своя унікальна родзинка.

– Це набагато цікавіше, бо з професіоналами, хай це навіть учні дитячих академій мистецтв, ти знаєш, чого чекати. А тут – не очікуєш, яка красу створять діти. Їх малюнки – прекрасні! Це те, що справжнє. Це емоція, яка йде зсередини, з серця. Тому ми і робимо ці заходи насамперед для діток. А те, що ще збираються кошти для воїнів – це святе. Діти, розуміючи, що за їхні малюнки будуть отримані гроші, які підуть на перемогу, отримують таку позитивну емоцію, яка ніколи не забудеться. Вона перекриє всі негативні. Таким і є наш задум – у цей важкий час створити емоцію, яка понесе діток легше по життю, – каже Лідія Маніца.

У пленері взяли участь 32 маленькі художники. В тому числі – 8 дітей-сиріт з Чернігівської області, а також 5 дітей переселенців із Кривого Рогу і Харкова. І ще – 19 місцевих діток. Під час творчого процесу їм допомагав порадами художник із Хуста Валерій Дьордяк – голова народного об’єднання художників, голова об’єднання «Митець Верховини». Саме він організував більшу частину діток-переселенців.

– У Хусті на базі нашого об’єднання художників і народних умільців працює гурток малювання. Я займаюся з дітьми, вчу їх малювати в різних жанрах і техніках. Дізнавшись про пленер, я поїхав у село Шаян, де в санаторії проживають діти-переселенці, ми організували невеликий конкурс і відібрали учасників. І я вражений, як вони сумлінно працюють, стараються, нікого не треба змушувати. Діти не закомплексовані, хоч, мабуть, пережили непрості події, вони показують свої емоції. Арт-терапія – дуже корисна річ! І такі заходи треба проводити з лікувальною метою не тільки для дітей, а й для дорослих, – переконаний Валерій Дьордяк. 

Суголосні зі словами художника і роздуми Вікторії Попадинець, волонтерки і співорганізаторки заходу. Вона відзначає оптимізм і позитивний настрій усіх учасників пленеру. І додає: завдання дорослих – зберегти це в дітях. 

–  З попереднього пленеру, який відбувся в липні, ми побачили, що діти не малюють нічого поганого. В їх роботах немає жорстокості, якихось жахливих істот чи чогось страшного. Вони малюють прекрасне: мирну державу, щасливе дитинство, квітучу зелену землю, рідних батьків. Тобто діти так бачать наше майбутнє. І ми би хотіли так виховати наших дітей, щоб вони не ставали схожими на наших ворогів. Щоби ці страшні події не руйнували їхню душу, щоб вони не виросли озлоблені і жорстокі. Ми все переборемо. У нас сильна держава, могутні і сміливі воїни. І якщо ми виховаємо наших дітей правильно – добрими, позитивними, оптимістичними – можна все відбудувати і не допустити в майбутньому такої жорстокості. Але змалечку дітки мають розуміти, що зло ніколи не переможе зло. Перемогти зло може лише добро, ­– ділиться думками Вікторія Попадинець. 

Ще одним доволі несподіваним учасником пленеру став … архімандрит Варлаам, настоятель Свято-Преображенського храму в селі Теребля Тячівського району. Сам він родом з Миколаєва, але вже 20 років живе на Закарпатті. За фахом – художник, але за покликом серця прийняв чернечий сан. Він прийшов допомогти діткам порадою в процесі малювання, а також поговорити з ними про … любов. 

– Дуже радий, що я тут і беру участь у цьому чудовому дійстві. Я вчився в художній школі і долучився до пленеру, щоб трохи поділитися своїм досвідом, підказати, порадити, допомогти творчій молоді. А ще – направити їх на добру справу. Щоб дух патріотизму, любов до своєї країни і загалом любов в широкому розумінні жили в їхніх серцях, в їхніх душах, – каже ігумен.

Він зазначає, що мистецтво саме по собі творить чудо – звільняє від пут, збагачує, дає дітям розвиток у духовному напрямку і розкриває їх таланти і уяву. Водночас після спілкування з дітками-переселенцями чернець підсумовує: малеча пережила непрості випробування, але все в них буде добре.

– Слава Богу, діти адаптувалися. І я маю надію, що глибокої рани не залишиться. Тяжка ситуація в країні, час скорботний і важкий. Але в дітей має бути дитинство.  І ми, дорослі, повинні про це подбати. Щоб всі ці дітлахи  пам’ятали своє дитинство як світлий шлях, – каже ігумен Варлаам.

На цій думці наголосив і голова Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита, який взяв участь в благодійному аукціоні і придбав для Закарпатської ОВА три малюнки.  

– Дуже дякую організаторам. Такі заходи надзвичайно важливі. Ми, дорослі, не були дітьми війни, а наші діти, на жаль, стикнулися з цими страшними реаліями. Важливо, що вони сьогодні не тільки вчаться малювати, вчаться творити, а й роблять це во ім’я миру, во ім’я наших хлопців, які боронять Україну, – каже Віктор Микита. – Я бажаю всім жити в мирі і творити в мирі. Ми виберемо гарні малюнки, які зберігатимуться в Закарпатській обласній адміністрації і нагадуватимуть моїм наступникам, що колись в Україні була війна, а наші дітки мріяли про мир, творили його на малюнках, які закликали весь світ об’єднуватися і боротися проти агресора єдиним фронтом. Слава Україні!

Під час благодійного аукціону робіт учасників дитячого пленеру на потреби Збройних Сил України було зібрано 5400 гривень. Староста села Рокосово придбав за них паливо і відправить його до 63 окремої механізованої бригади, в якій служить його земляк. Також деякі благодійники надіслали кошти на особисті рахунки воїнів.

Частина робіт, створених у рамках пленеру, залишилася в готельно-ресторанному комплексі «Logindariy» і будь-хто з відвідувачів може їх придбати, а виручені кошти також будуть відправлені на підтримку ЗСУ.

Ярослав Світлик

Фото автора